Яка печаль у цілім світі
Яка печаль у цілім світі
Настало горе і біда.
Бо всі ми гордо понеслися,
Бо була гордість і пиха.
Давайте знімемо корони,
І станемо розумними людьми.
Без заздрості, ненависті і злості,
Будемо усміхатися завжди.
А краще щиро помолімся,
За світ, родину й лікарів.
І станемо ми всі здорові,
Тут пануватиме лиш мир.
Бо тільки Божа тут опіка,
Що дальше в нас життя веде.
Ми віримо, що Бог нас не покине
А щиро руку простягне.
Давайте ми душевно помолімся,
І вся біда від нас піде.
А буде тут любов і радість,
І милосердя в душах заживе!!!
(Н. Воробель)
Воробель Настя
Елементи
Моя душа плаче дощем
Залишаючи солоні калюжі
Все заросло плющем
Люди летять кудись босі
Мрія шука парасольку
Бо надія завжди жива
Я не впевнена в наступному кроці
Та знову кудись ішла
Мета... Вона безсердечна
Змушує йти через міст
Я шукала якоїсь втечі
Але зовсім не знаю місць
І тепер маючи це
Я бреду по сумних передмість
Може знайду тут когось
Або хтось мене тут знайде
Я літатиму знову на крилах
І любитиму цілий світ
Я для тебе завжди красива
Хоч ламаю постійно дрів
Ярема Анна
Під моїм дощем
Хм... Під дощем не видно сліз?
О, чий це жарт? Чи хто це бачив?
Я тут ховаюсь серед вулиць міст
І непомітно, тихо плачу
Сховай мене ясний світанок
Дозволь у променях плести
Без парасольки не в сховАнок
Чому сьогодні не дощить?
Мені комфортно під дощем
То з ним поплачу, то йому сміюсь
Він вірний друг, йдемо плече-плечем
От так буває під ось цим дощем....
Я не можу купити щастя...
Я не можу купити щастя,
Радість теж не дадуть за гроші...
Каву певно зварити вдасться
Пригощайтесь мої хороші.
Аромат огорне й розбудить
В почуттях блаженства єдиних,
На щасливі думки наводить
В промінцях яскравих й спокійних.
Кави присмак пливе в повітрі,
Ранку мить новий день пророче
Радість з вірою у палітрі
Щастя створює той хто хоче.
Гришко Валентина
Дерева вигинали спину...
Дерева вигинали спину,
Їх вітер запросив на танець,
Крутив у танго без зупину
Так емоційно, як іспанець.
Цей кабальєро, що із півдня,
Аж до землі згинав, ганеба,
Дерева думали, безодня...
Та підіймалися до неба.
У супровід включивши труби
Звучав він сотнями тромбонів
Гудів, як танцювати любить
Летів безмежно, без кордонів.
О! Юність...
О, Юність! За плечима довгі коси,
Кохання, від якого шаленіли
І пролісків лісних яскрава просинь,
Над нею гучно так джмелі гуділи.
Йшли через луки, де паслися коні,
Рясніла після повені травичка,
У ароматів весняних в полоні
Плелася юності в майбутнє стрічка.
Нестерпні дотики краси земної,
Весни обійми ніжні та ласкаві
На все життя залишиться зі мною,
Як юності стежиночки яскраві.
Зрада
Гіркий смак полину
На губах від зради
Я тебе покину
Я не хочу правди.
За брехню солодку
Я трималась чіпко
В моєму випадку
Вже зробилось липко.
Хочу я відносин
З присмаком імбиру
Червоніє осінь
Я тобі не вірю.
Не плач
Не плач тоді коли всі бачать
Заплач десь там,де нікому не чуть
Показуй гордість
Бо ж однако захочуть заломить твій дух
Ти близько не бери до серця
Того що кажуть всі навкруг
Відчуй ти те,що не відчутно
Всім людям , які оточують навкруг
Кажи собі:"Я - особлива!"
Усім тим гадинам на зло,
І просто знай,щоб буть щасливим
Ти не тримай у серці туг
_kasiyan