Вірші

Посмішка сонця

Трусила в очі, заметіль.
Білим пухом, крижаним.
Йшов, до тебе я мерщій,
Свіжим кроком, відважним.

Тремтіла посмішка весни,
Відчувши дотик той зими.
І ти посміхнулась у вікні,
Немає кращої ніж ти!

Квітки весни

Ох, як же хочуть квіти співати,
На весняних, теплих, лугах.
Сонце мчить промінням зігрівати,
Гратись та пестить по пелюстках.

На задорожнім гайкраєм,
Лягла пишності краса.
Квітучим полем проростає,
Жива надія в небеса.

Тисне

Обпікає перцем поцілунок...
Наша любов, то незручне взуття.
Де знайти єдиний порятунок,
Без проблем, без віри в каяття...

Тисне боляче, не маю сили
Я так втомилася не можна йти,
Ми любов свою до дір зносили,
Босою втікаю, відпусти...

З землі до неба, яка відстань...

З землі до неба, яка відстань?
Вхопила небо руки простягнувши.
Блукаю я по небу містом
Себе у невагомість обгорнувши...
Від неба до землі чи близько?
Так обережно по землі ступаю,
І балансую, як же слизько...
Під ноги зірки з неба розсипаю.
Така потреба невідома
Летіти та літати стрімко в небі
Щоб вільно, легко, невагомо...

Я розчиняюсь між землею й небом...

Вибач за зломане життя...

Вибач за зломане життя
Ти відломив й мого третину...
Вже не потрібні каяття,
Виховую твою дитину.

Роки, біжать собі у даль,
Як за вікном плили дерева
У потязі, де їли ми мигдаль,
Стояла спека полуднева.

Перон, як вирок, я зійшла,
Ти сам залишився без мене,
Кільце зронила, не знайшла
З ним і кохання навіжене.

Весна

Ця весна,пахуча...
Та ніби жива,
Стріляла барвистим проміння,
Так любо так мило
Співала душа,
І серце тіпоче нетлінно.
Пройшла та зима ,
І нарешті весна...
Так раділо серце дівоче
Так раділа та сильна юнацька душа
Що забула оплакані ночі

Онлайн

Я все чекаю те твоє "онлайн"
Твоє повідомлення...Чуєш?
Так хочеться бачити теплі слова
Що серце дістануть відчутно

Напевне це все таки ті почуття
В яких потонула помітно,
Відчути твій подих -
То моя мета
Бачить твої очі - безцінно!

Де ночі які провели ми разом?
Де шум тої річки мілкої?
Гойдання дерев...
Там ми були разом ,
Проводили захід вечоровий

Дивлюся в глубину твоїх очей
І погляд вже незмозі відірвати.
Хай буде сотня тих недоспаних ночей
Яке ж то щастя тебе обіймати...