Нові вірші
Життєва відстань
Життєва відстань-стихійне лихо,
Яке розводить повсякчас людей.
Коли є щастя, радість й втіха,
Воно відводить погляд наш з очей.
В житті бувають дні щасливі,
Коли нема тих меж та перемін,
Але, на жаль, вони в нас були й будуть,
А долі наші, просто не зійшлись. (Н.Воробель)
Чому так важко бути сильним?
Чому так важко бути сильним?
Чому так важко полюбить?
Коли нема терпіння й волі,
Життя нам важче перейти.
В житті буває щастя й смуток,
Та й біль, тривога, доброта,
А треба все у руки взяти,
Та йти невпинно до кінця.(Н.Воробель)
Я буду з тобою…
Я буду з тобою…У щасті й біді,
Я буду з тобою назавжди…
Ітимемо разом ми довгим шляхом,
А погляди будуть безхмарні.
Я буду з тобою…Крізь море завіс,
Я буду для тебе розрада.
А наша любов звучить в далечі-
Ти моя незрівнянна порада!!!(Н.Воробель)
Шлях
Минають дні,життя проходить...
І люди з пам’яті ідуть.
Вони любили, огортали,
Але тепер своїм життям вони живуть.
Ми любимо людину тимчасово,
А потім кажем:в тебе є свій шлях,
І в цей момент є сльози й жалість,
Бо цей душевний біль, є не на жарт
На жаль, у кожного своя дорога,
І кожен мрією піде...
Але в пам’яті минуле,
Своїм шляхом воно не йде
Колись ми мріяли,співали,
Казали дружба наша на завжди,
Але в мить все обірвалось...
І Дороги наші розійшлись.
Ми стали різними,чужими,
І в кожного проріс свій шлях.
В останній раз хочу сказати
Я не забуду нас, ти завжди будеш в моїх снах.
(Н.Воробель)
Ти і я
Я пам’ятаю твій чарівний погляд
і перша щира усмішка моя.
Наш ніжний, милий, периший дотик,
і твоя фраза ,,ти і я‘‘...