Вірші - Відчуття

Кохай мене

кохай мене ночами, світанками і днями
кохай долонями, серцем, своїми прекрасними очима
кохай мене руками, тілом, своєю душею
кохай мене так сильно й ніжно
бо, я кохаю в сто разів сильніше
кохай мене своїм мовчанням, поглядом
кохай мене, ти ж знаєш мої звуки
кохай мене із закритими очима
бо, в темряві, виходить все інакше. не дивно
кохай мене посмішкою, губами, вітром, дощем
кохай мене як кохаєш сонце
кохай мене!
бо, можемо піти в забуття
та на завжди забути про наше спільне щасливе життя.

▫️ Olena Tymoshenko

Стань мені

стань мені
моїм коханням та білим світом
не слухай глянцевих людей
не слухай голоси які заполонили душу
не слухай..
стань, убий тим словом, болить
все тіло до нестями
стань, поцілуй в лоб
стань на шляху
стань і не дай піти
я не хочу йти назавжди
ти запалив бензином без кохання
ти запалив і не сказав кохана
що це за вогонь без двох людей?
запалю і тебе
ти кричиш від болю
мені смішно правда..
розумію, що залишилися секунди
не встигла я поцілувати..
як ти кричиш горимо ми кохана.

▫️ Olena Tymoshenko

Самотність і я

Самотність і я - ми разом засинаєм,
Щасливого життя для обох загадаєм.
Плюмерія згоряє - проходить життя,
Зап'ястя з гібіскусу - мої співчуття.
Очі з кришталю холодні, мов зорі,
А сльози із них гарячі й прозорі.
У хованки граєм між мрій тих забутих,
В кайдання неминучості долі закутих.
Душа моя сіра - самоти ця краплина
Меряви холоду скінченная злива.
А пошуки щастя розпочати з прощання:
Із нею в серцях не зустрінем кохання.

лікую дні

⊹ ｡ ﾟ⁖✦ ˖ ⊹ ｡ ﾟ⊹ ｡ ﾟ⁖✦ ˖ ⊹ ｡ ﾟ
лікую дні яскравим сяйвом неба
лікую дні щирою усмішкою сім'ї
лікую дні!
і хоч мені так важко
нікого не залишу у біді!
як треба прийду на допомогу
як треба просто посидимо тихо
я знаю, що мені багато не треба
я знаю, що я лікую дні
я знаю, що зовсім скоро закінчаться лиха на цій землі
і будуть люди, і будуть люди
і хоч мені так важко
я всеодно лікую дні!

мені приснився дивний сон
мені приснилася вона
там де ми з нею, насолоджуємося сповна
її карі очі та червоні губи
вона в чудовій білій сукні
в руках вона тримає книгу
зустрів і зрозумів, що нема нікого схожої на неї
її волосся довге та барвисто чорне
мабуть холодні і тремтячі руки
вона чарівна, наче світиться яскравим світлом
вона не звідси, її не знаю
хочу запросити на каву, вона мене лякає
вона прекрасна, але погляд здається страшний
хотів відступити, але зомлів, коли побачив її поруч
вона стояла і дивилася в очі
я боявся але вона сказала
не бійся, чоловіче, та не варто, я хороша, просто зараз хочу душу, і неодмінно заберу її з собою.

замкнутися від усього
і бути лише собою
знову пити на кухні сухе вино

знову казати про весну у волоссі
про квіти в полі і про таємних чарівних жінок

про знову не з'їдені сніданки
про знову не веселі гулянки
про знову самотні світанки

про знову не гарну погоду
мабуть, навіть краще бути самою
нічого не готувати, і не набридати знову

просто хочу бути собою! просто знову хочу вірить в майбуття!

на твоєму тілі є сліди від синців
на твоєму тілі так багато пошкоджень
я хочу тебе бачити вночі
замість слідів від синців у тебе будуть сліди від моїх поцілунків

Не закривай свої очі

Не закривай свої очі,
Не закривай свою душу,
Не припиняй усміхатись,
Якщо твої сльозі потечуть-просто поплачь,
Якщо твоя душа болить-просто покричи,
Якщо ти злишься-просто бий подушку.