Дерева вигинали спину,
Їх вітер запросив на танець,
Крутив у танго без зупину
Так емоційно, як іспанець.

Цей кабальєро, що із півдня,
Аж до землі згинав, ганеба,
Дерева думали, безодня...
Та підіймалися до неба.

У супровід включивши труби
Звучав він сотнями тромбонів
Гудів, як танцювати любить
Летів безмежно, без кордонів.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись