Вірші - Дружба та довіра

Сніговик

Прошу, не плач, мій сніговик,
Срібло розтануло, а лід зник;
Але не плач, бо твої сльози
Не впіймають навіть морози.

Не плач, не залишай одного,
Бо не обійму від лихого.
На снігу напишу картину,
Щоб ти знав, я тебе не кину.

Прошу, не плач, милий сніговик,
С ким я посміюся в цю мить?
Сніговик, не боїшся сонця?
Чи живеш в блідому колодці?

Як пограємось, як нема руки?
Як ти без очей побачиш зірки?
Я б відвів на полюс північний,
Щоб ми могли гратись вічно.

Не плач, сніговик, нині Різдво,
Та с посмішкою зустрінем його.
Не плач, ми побачимось с тобою
Наступною тихою зимою...

Позбавлю від болю

Мій друже, схоже, приходить кінець —
Смертельний затишок в цю хвилину.
Звісно, ти славний хоробрий боєць,
Але ми йдемо по загубленій стежині.

Ти очолив наш останній похід
Через борг, який змушує нас йти.
Ти не думаєш, що зникне твій слід,
Навіть якщо нема нічого, крім темноти.

Я буду захищати тебе від ворогів,
Коли не буде місця зробити крок.
Я пролию кров крізь скрегіт зубів,
Поки не пролунає тріск кісток.

Коли я програю, то тебе покину,
Бо тіні мене заберуть в неволю.
Смерть уже цілує мою спину,
Але я позбавлю тебе від болю.


Я заплямований без надії на спасіння,
Я відмовився від клятви захищать тебе,
Ох, закінчи с цим жахом без сумління,
А інакше і тебе зі мною погребе.

Все закінчено, а я пожертвую собою,
Щоб і далі дихало твоє життя.
Тримайся за цей край рукою,
Коли світ забуде моє ім'я.

Я лиш хочу бути щасливим,
Повернутись до друзів і мрій,
Перестати бути плаксивим,
Повернутися знову у стрій,

Навіть просто зустрітися з другом,
Покурити із ним на пероні,
Привітатись легесеньким рухом,
Потиснувши наші долоні,

Це так просто, проте так далеко,
Це як мара страшна серед ночі,
Ти ж все знаєш, про те, що нелегко,
Дивитися страхові в очі.

Виняток в правописі життя

Життя дає нам безліч друзів , але не всіх до самого кінця
Одні звернуть на першій смузі , А інші разом , до кінця
А знаєш , дружба не триває вічно
Це як той виняток в правописі життя
Але не все по правилам написано
Не всі вникають в теорію буття
Але на всіх знайдеться той хто треба
хто буде розуміти всі слова
Знайдеш того кого ти можеш просто обіймати
про щось годинами мовляти забувши про погоду й полюса
Ви можете годинами сидіти і говорити ні про що
Від щастя щирого радіти переглядаючи простісіньке кіно
А знаєш друзі справжні до кінця
Це мабуть з віком все приходить
Що дружба це той самий виняток з життя
І зрозуміти це не можуть усі люди

Справжні друзі - це подарунок долі.
Найбільше щастя у житті.
Ними не можна стати мимоволі.
Їх перевіряє час і тяжкі дні.

Лиш другові ти серце відкриваєш,
Зізнаєшся чесно, без вагань.
Ти з ним про все на світі забуваєш
Нічому не шукаєш виправдань.

Лиш справжній друг з тобою буде
Коли в біду потрапиш ти.
І твої вчинки він не осудить,
А поруч із тобою буде йти.

Білий біль

І розійшлись таки шляхи,
Як ти і хотів,
А знаєш?
З тих пір пройшли роки,
Та ти вперед піти не зміг.

Серед руїн, розвалин,
Серед стін безмовних,
Ти ще з того "вчора",
Шукаєш відклику в душі,
І пишеш знову й знову,
Скромне і таке німе "Привіт",
Що краще я б не знала мову,
Ніж відповідала щось тобі.

Себе питаюся "Для чого?
Давно же приспаний той світ,
І довіра моя не для нього"
Та повага до минулих днів...

Видохом примирення з собою,
Хоч з нутром на сторожі,
Я проведу цей діалог з тобою,
Хай допоможе він тобі.

Не сип на рани більше сіль,
Не живи в мені загадкою,
Ти і так уже на вік -
Білий біль із чорною ознакою.

Досвід - це колосальна сила, особливо коли він усвідомлений.
01.03.2021

Довіра

Довіри на брехні й любові незбодуєш,
Не збудуєш щастя на чужій біді.
Бо Бог усе нам зарахує,
Та допоможе у глибокій самоті!!!

Тепер довіри незбодуєш
Бо кожен негатив свій подає.
Та вір,що все буде добре,
Бо мрія злагоду й терпіння нам дає

Дружба назавжди

Пам’ятаєш, як мріяли разом.
Казали- дружба наша назавжди.
Ну, склалось не так, як нам гадалось
Розійшлись з тобою ми!
Але за рік ми зрозуміли, що перша дружба назавжди.
І тепер вже пожаліли про розлуку ми!!!
😔😔😔(Н.Воробель)