RU UA

Все чуже, все не рідне
Інакша земля, інакші люди
Мрію назад повернутись туди,
Де був дім мій коханий.

Не потрібно мені великого міста
Не бажаю я великих будинків
Прагну тільки жити там,
Де чисте небо колись я мав.


Коли дійдуть кінця жнива,
Коли холодна прийде осінь,
І як закінчиться війна,
Семерть вже не чекатиме на нашому порозі.
А поки ще палають небеса,
Та чутно гул житів відібраних чужими,
Вогні скорботи - наші чудеса...
Гібіскусом уквітчані стежини.
Як плач дітей, що лишаться без тата,
І горе матері, що прийде на могилу сина,
Не справити поламанії ґринджолята,
Зап'ятнана у кров історії стежина.

comment Коментарі (0)

Навколо руїни. Обпалені шматки цивілізації.
Дим і попіл закривають, напевне, яскраве небо.
Лежать ледь живі люди і тихо молять про допомогу.
Їх стогін і плач чути повсюди, навіть через тисячі миль.
Рветься серце, розум мутніє , холоне тіло.
Лиш одне живе в пам'яті вічно: «За що?».

Усе, що не вбиває, робить нас сильнішими...
А що робити з тим, що все-таки вбиває?..
трощить, нищить усе на своєму шляху.
Може, терпіти, не зважати, підкоритись?
Ні, неволя - це вже не про нас.
Стояти. Навіть із простріленими ногами стояти.
Стояти до останнього вільного подиху.
Бо хто ми такі, щоб впасти?

comment Коментарі (0)

Горить кривавая Москва,
Вогнем загублених життів,
Немов свіча із воску й зла.
Більш не знайдеться тих світів,
Де "їх" назвали би людьми.
Тож не шкода їм навіть тих,
Що полягли у полі їх чуми.
Через серця від совісті пустих.
Вони бажали нас скувати
Кайданням смутку і страху,
Коли не здатні свого розірвати,
Їм на насильство вистачило духу.
Ганебні крадії, ґвалтівники,
Однаково нас не поставлять на коліна.
Землі цієї ми захисники,
Отож борімося, все буде Україна!

comment Коментарі (0)

Кривавими чорнилами прописана історія:
Рабами полонена земля і територія.
Їх мрії лихі – червоні мальви між пшениці поля,
А знаєте що іграшка – завжди «братськая» доля.
Там, де змішали вкрадене з багном брехні своєї,
Однаково не вдасться позбутись правди усієї.
Проб’ється вона крізь сльози горя тих, хто пам’ятає,
Як серед праху імперії війни брат брата знов вбиває.
Їх ця історія так душить джгутами пам’яті про океани крові,
Що перекреслені тепер сторінки ті на вічно рабській мові.
Вони – дурні, що хочуть «повторити»:
Терор червоний, війну криваву знову відродити.
Хоч назв багато, імен у них немає –
Згорять у власному вогні, ніхто їх не згадає.

comment Коментарі (0)

С нетерпінням ми чекали літа
Та зламав нам плани, народ російський.
Минув день, інший, мабуть, вже місяць.
Прийшла весна? Чи може війна?
Ворогам, не зійде це з рук...
Незалежні ми, свободу народу!

Чекаємо з нетерпінням ми
Щоб для людей птахи співали, про перемогу на Україні.
Бо сильний ми народ, козацький дух маємо.


Вони вже ніколи не стануть старшими
Навічно залишившись в памяті нашій такими
Вони вже ніколи не стануть іншими
І тільки з фото будуть дивитися очима чужими

Вони вже ніколи не зможуть кохатися
В весняному сонці й вдихати свіже повітря літа
Вони вже ніколи назад не повернуться
Їхні хвилини закінчені там, дні вже прожиті

Вони ніколи вже більше не зможуть промовити
Не прийдуть на поріг до рідної хати, до сімї, до батьків
Тільки спогадами, що з роками притупленими
Будуть ще повертати у час, коли кожен з них жив.

Вони вже ніколи … вони тепер в світі іншому
Їх як жертву взяла ота ненависна, голодна війна
Та війна, що розгорілася у серці від зла чорному
Одержимому злом… що забрали людські життя

comment Коментарі (0)

Мила наша гарна, Україна Мати.
Скільки будеш бідна, ти іще страждати.
Народ наш загнали у війну по шию.
Від війни я цьої, в душі вовком вию.

Я дивлюсь на небо, скрізь своє віконце.
А на небі світить, і жовтіє сонце.
Золотим промінням, Край мій зігріває.
І на серці наче, справжня крига тає.

Щоб серцеву кригу розтопити люду.
Гоніть тих хто лихо спричинняє всюду.
Так давайте Братья, єднатись із Вами !
Проженимо з України ми їх буловами.

Може ті хто прийдуть, після тих прогнатих
Побояться мабуть, булав наших знатних.
І на довго будуть, Нас всі пам*ятати.
Що ми зможем знову, булаву узяти.

Щоб Україну Рідну, Край свій захистити..
Весь Народ повстане, ворога побити .
Лишь тоді на серці і душі спокійно .
Коли Ненька наша. Україна Вільна.

Слава Україні !!!

comment Коментарі (0)