Вірші

⁖ ' , ⊹ ｡ •◞ ִֶָ 𓄹 ` ˖ ִֶ ° ៹ ⊹
навіщо мені пусті вулиці без тебе
навіщо мені слова людські
навіщо мені їх бачити?
я лиш твоє "кохаю" завжди чути хочу

можна я стану для тебе океаном
можна я стану для тебе
щоб ти зміг повернутися
і ніколи більше не піти

ти знаєш, як тебе кохаю
ти знаєш, але всеодно чомусь мовчиш
хіба тобі мене не шкода?
хіба були пусті як осінні вулиці твої слова?

ти знаєш, мабуть візьму й забуду
серце моє розбилося вщент
а я любила, але як виявилося брехав
і ніколи мене не "кохав"

▫️ Olena Tymoshenko

колись давно я чула казку дивну
там казали, що кохання існує лише раз
що, довго горить як червоний вогонь
що, цілу ніч світить як великий місяць.

моє кохання існувало теж єдиний раз
існує й дотепер, як шкода
що, сказати цього не можу
що, подарувати довгі обійми
я теж, на жаль не можу

кохання на землі буває
буває й розчарування в ньому
наше життя складається з орбіт
і кохання складається з сердець людини
хоча, може, мені не можна казати так
бо, насправді наше життя складається з "людини"

▫️ Olena Tymoshenko

⠁𖥔 ࣪ ⭑ ⠁𖥔 ࣪ ⭑ ⠁𖥔 ࣪ ⭑
в мені немає мінусів
а люди кажуть, де твої плюси?
я бачу майбутнє своє!
а вони: ти забула минуле?

мені не важко прийняти себе
а люди кажуть: ти знаєш хто ти?
я бачу, що талановита і маю гарну вроду
а вони: ти забула як в кімнаті плакала до третьої ночі?

я пам'ятаю все до малих дрібниць
але варто, все уже забути
бо, людське життя складне
і комусь потрібно жити в муках.

▫️ Olena Tymoshenko

зніми із себе

зніми із себе маски вночі
зніми із себе промокшу одежу
зніми біль і страждання
по ній, яка не подзвонить
і не скаже: як ти кохана.
знімаєш втому алкоголем
чекаєш звістку
але, вона не подзвонить, ще й підсвідомо
нічого не залишилося крім затяжного чекання
крім, горя, нічного ридання.
вона не подзвонить
і не скаже: як ти кохана
а я казала, що вона у мене остання.

▫️ Olena Tymoshenko

вона

вона пахне любов'ю, медом, квітами, лимоном, такими солодкими парфумами, солодощами.
я хочу подарувати їй обійми, здається тоді я стану щасливою.
я хочу сказати, що вона найгарніша. тоді я зрозумію свій сенс буття.
я хочу її руки цілувати. я хочу в очі споглядати. тоді мої питання про смерть зникнуть як білі хмари на небі.
я хочу її волосся світле розчісувати, і зранку в лоб цілувати. тоді я навіть забуду, що таке спонтанна злість.
я хочу з нею вночі танцювати, голосно сміятися, тихо губами зустрічатися.
я хочу бути з нею. [але це неможливо. і я стараюсь все забути]

▫️ Olena Tymoshenko

📌
розстріляні ілюзії
розстріляні серця
на березі річки люди намагаються сказати слова.
душі літають, світла благають
люди без емоцій ходять тротуарами
наосліп шукаємо людські тіла
наосліп шукаємо сенс нашого буття

▫️ Olena Tymoshenko

Стань мені

стань мені
моїм коханням та білим світом
не слухай глянцевих людей
не слухай голоси які заполонили душу
не слухай..
стань, убий тим словом, болить
все тіло до нестями
стань, поцілуй в лоб
стань на шляху
стань і не дай піти
я не хочу йти назавжди
ти запалив бензином без кохання
ти запалив і не сказав кохана
що це за вогонь без двох людей?
запалю і тебе
ти кричиш від болю
мені смішно правда..
розумію, що залишилися секунди
не встигла я поцілувати..
як ти кричиш горимо ми кохана.

▫️ Olena Tymoshenko

кохання

кохання
завдає
великого болю
це не палець
буде боліти, а душа
вона завжди
буде не на місці
завжди буде
їсти не людська тривога
завжди буде
боліти від цього голова
завжди буде
відчуття нудоти,але це не через те, що ти щось не те з'їла, це через те, що людина не твоя
завжди суть одна
прив'язатись до людини
день два,
а забути не зможеш
все життя.