Мавка
Карі очі, темне довге волосся,
Привернули увагу мою.
Може бачу я зовсім не дівку-
А казкову мавку лісну?
Її сміх дзвенить наче чари,
Що зробила зі мною ти?
Напустила на мене хмари-
І тепер ти потрібна мені.
А я хочу від тебе тікати-
Та не можу чогось піти.
І в думках я знаю то чари-
Та не можу вже відректись.
Ти в думках, ти в повітрі,
Ти в листях, що повільно падають вниз.
Всюди бачу твоє обличчя,
А у річці красу не земну.
Може знаю я зовсім не дівку-
А казкову мавку лісну?
Присвячується подрузі Анастасії Н.
Тетяна Івахненко
Гітарна струна
Моє світло в тобі...
І в тобі
Моя темрява…
Візьми ключ,
Відімкни
Скляну скриню
Без дна…
Зупинись при лічбі
Того часу, що
П’є мене.
Поясни
Мої сни…
Я – гітарна
Струна…
Глінчук Тетяна
Різниця
Знаєш, бувають планети свободи
Полети тілесні від тягарів вільні
Гладі дзеркал, неприкаяні води
Де всі задоволені й надто манірні
Нам недалеко до мрійних локацій
Як із Мадриду до стратосфери
Там небо ванілі панує уранці
В далеких країнах на горі Меру
А поки у всю гомоніють чвари
Капіталізму акула голодна
Харчем неволі харчується марним
Прожерлива, з голодом єдинордна
Мамі
Ти немовлям взяла на руки,
Теплом й любов'ю оповила.
Які ж ти пережила муки!
І звідки є в тобі ця сила?
Недосипала ти ночей,
Завжди думками про дитину.
Сльоза вже капає з очей,
Від цих турбот, без перепину.
В садок за руку привела,
А місця й так не находила.
І все одно!Лиш про дитя...
В молитвах господа просила!
Щоб не голодне там було,
Уваги більше діставало,
Щоб більше всіх, йому везло.
Й від чужих все ласку мало.
І знов за руку! В перший клас!
Уже і вчитися пора...
Та швидко пролітає час
Закінчить школу,-"дітвора".
А скільки сили і терпіння,
Вкладала у дитячу душу.
Щоб дати початкові вміння
Шепочучи собі, тихенько -" мушу"...
За руку привела в життя,
В життя доросле, - не дитяче...
Тобі зосталось каяття,
Що це дитя, десь тихо плаче!
Ти підставляла як могла,
Крило підтримки та довіри.
І від лихого стерегла,
Все мала лиш благі намІри.
Давала мудрі настанови
І вчила сіяти добро.
Які б не трапились умови,
Його давати все одно.
Бувало що не розуміла,-
Дитина мамині слова.
Десь було навіть крижаніла,
Але з дороги не зійшла...
Колись поранивши крило,
Ти не могла уже взлетіти.
Та перепонам всім на зло
Набрала сили!Й далі жити!
Пішла в незнанії світи,
Щоб те дитя жило в достатку.
Кріз сльози йшла ти до мети,
Хоч й не давала йому ласку.
Не може відстань відщепити,
Частинку з цілого зерна.
Так мама може лиш любити,
Віддавши всю себе сповна.
Рядочки ці любимій мамі
Присвячую я від душі.
Дитя і мати є,- не зламні!
Це найцінніше у житті!
Sakalosh Viktoria ©
13.05.2018
Виктория
Доля
Неси свій хрест, завжди без болю,
Скріпивши волю у кулак!
Не нарікай на свою долю;
Що все чомусь, завжди не так...
Піднявши голову до неба,
Ти попроси собі, лиш сил...
У відчай падати не треба,
Зостанешся без своїх крил.
Іди ти, по своїй дорозі
Неси надію і добро,
Щоб не задавитися питанням,-
Чому тобі не повезло?!
Ти віддавай усе найкраще,
Що маєш у своїй душі,
І руку ти подай нужденним,-
Щоб світло бачити в житті!
Неси любов, і море щастя,
І щирість серця своєго.
Сторицею тобі віддасться,-
Бо за добром, - стоїть добро.
Не піддавайся пересудам,
Послухай...Потім відпусти...
Бо кожен у житті своєму
На плечах має що нести...
Viktoria Sakalosh ©
10.03.2019
Щастя
Як звати щастя? Я не знаю...
Для кожного воно своє!
Хтось щастям речі називає,
Для когось бачити - то щастя є!
Для когось щастя, - перші кроки,
І немовляти дзвінких сміх;
Хтось щастя взагалі не бачить,
Й за це несе великий гріх!
Комусь почути що вже скоро,-
Народить немовля на світ.
А хтось дітей своїх кидає,
Які живуть поміж сиріт.
Комусь сім'ї своєї мало,
Й приходить вирієм в чужу.
А потім щастя він не має,
Як перейде оцю межу.
Для кожного воно існує,
І в кожному воно живе.
Не кожен його помічає,
І все чогось нового жде...
Та тільки варто озирнутись,
І зрозуміти його суть,
Тоді ми стенемо щасливі-
Бо щастя - освітляє путь!
Viktoria Sakalosh©
04.02.2019
Світ Кохання
Етюд
Світ Кохання за мить
Відгорів, не блищить,
І зола не гаряча,
холодна,
Візерунки золи -
Чорні привиди злі,
Тільки серце
ніяк не схолоне.
Меркне наша Любов,
Прокидайся, агов,
Почорніла Дівчина
прекрасна,
В темних пальцях тенет
Стигне темний букет,
Іскра Щастя не скресне,
не згасне!
Не вмирає Любов,
Не скипається кров,
Навіть крихітці Щастя
радіє,
Від студеного сна
Порятує Весна,
Не вмирає ніколи
Надія!
Панін Олександр
Україна
Вкраїна одна, одна єдина,
Берегти потрібно кожному з нас.
Любіть нашу неньку, неньку Вкраїну,
Відайте життя, але врятуйте всіх нас.
Українське життя це мудрий народ.
Український народ це є люди прекрасні,
Вічливі, щирі, та горді ми є,
Бо любимо ми, нашу країну,
І нашу державу одну на весь світ!
Басалига.М.Р