Україна
Я так люблю свою країну!
Сонце небо і моря
А все на світі я люблю свою матусю!
Матуся це -твоє сонце і земля
Вони бувають різне ?
А вниз є те що їх об'єднує це ми діти!
Слова...
Пусті були чиїсь слова - німі
Їм бракувало лиш "борюся!"
За життя я буду, мов в сні
І кредо буде "не здаюся!"
Як вставали у кайданах
І їх порвати не змогли
Вони, мов в таємних ураганах
Плели вінок під назвою "живи!"
І вітер в полі мов грозою
І квітів видно не булО
Їхні слова мов залізною водою
Лунали сильно "ми будем жити! нам всеодно!"
Слова
Іноді словами ти обрізаєш крила
Ти робиш чужі мрії
Вже неиожливими
Тобі в радість те,що комусь погано
Ти робиш усе,
Щоб він покинув свою кохану,
Тобі не подобається те,як хтось тебе ставляться,
Як усміхається, як одягається,
Ти перетворюєш усе на свій лад,
Але чомусь всрерівно ти цьому не рад.
Ти знову одягаєш той темний піджак,
Ховаєшся тінню
І знову не рад...
Він-Вона
Він любив холодне пиво
Вона любила бренді
Її приваблювали брендовані шмотки
А він носив штани із секонд-хенду
Ви думали що я зараз про любов розповідати буду ,
А ні, ви помиляєтесь
Для мене це вже нудно.
А впринцепі якщо вам так цікаво
То я можу про їхнє подальше життя розкказати,
Той що любив пиво,пізніше одружився
І зі своєю жінкою у польщі оселився.
А та що хотіла бути завжди в тренді,
Сидить тепер на касі і перебирає чеки
Спогади
Життя міняється як статуси ВКонтакті
Все забувається
Лишаючи нам згадку
Ми згадуєм про все що стало неважливим
Але це не означає що ці спогади щасливі
Ми згадуєм про тих,
Для кого місця в душі вже немає
Це ранить нас так сильно
Та згодом відпускає
Ти згадуєш все знову
Коли сам,наодинці
Ці спогади безсмертні
Як казочки про принців
ДРУГ
Друг - маленьке слово
Його не важко сказати
В ньому стільки доброго й великого
Але не кожен може ним стати
Ти можеш вибрати собі професію
Але не вибереш ти друга
Ніхто крім нього не допоможе коли все буде туго
Умій цінувати того,хто допоможе
Хто настрій піднімає
Коли вже й сам не може
Хто словом і ділом підтримати зуміє
Хто не кине в біді
І допоможе втілити твою мрію
Форми земної поверхні
На зеленому горбочку,
у вищневому парочку,
піднялося сонце в гори,
рельєф як рух льодовиків,
підвишив швидкість ,
прям до ніг.(Листора Дарья)
Знов і знов
Ти знов і знов даєш мені палкі надії
Які щоразу розбиваєш в прах
Ти знов і знов сидиш у моїх мріях
У моїх теплих ніжних снах
Ти знов і знов даєш про себе згадку
Яку чим раз важкі ж забудь
Прошу тебе я припини
Не хочу тебе бачить я ні чуть
Це знов і знов я повторяю
Напевне, щоб преконать себе
А серце тихо промовляє
Так сильно невистача тебе
Та я к би боляче не було
Вже не повірю я тобі
Серце своє я не відкрию
Твоїй солодкій як мед брехні.