Сорока
Жарт
Радіє Сорока,
блимає білим
боком,
На галявинці ростуть
кущики, кущики,
А на кущиках горять
червоненькі персики,
Пиріжки, маковники
і крученики, і вареники
Та ще й бублички!
Кожного ранку Сорока
Косить блискучим оком,
Персики смакує,
пиріжки куштує
І вареники,
і крученики,
і маковники.
і кругленькі бублики!
Кожний день Сорока
наїдається,
Перед пташкою Синичкою
похваляється...
"Покажи галявинку,
Сороко,
Принесу я пташенятам
смаколиків трохи!"
А Сорока
відмовляється незграбно,
Давить жадібну Сороку
Зелена Жаба.
"Покажи галявинку,
добром прошу,
Все одно знайду,
вистежу!"
Настрахалась, перелякалась
Сорока,
Поскакала на галявину
кривим кроком,
Не залишила
жодної дрібниці,
З'їла всі смаколики,
всі гостинці.
Ось лежить вона у хаті,
не надіється на ласку,
На живіт їй навантажили
гаряченьку праску...
Отака Сороці
розплата:
Смаколики стали
не в радість,
Отака їй спокута
за жадібність,
За
Нена-
жер-
ли-
вість!
Панін Олександр
Лабіринт
Пішло,поїхало - це точно
Яскравий дим, у небесах
Пухнасті квіти пролітають
Ліхтарик гасне мимо вас
А ти думаєш о забаві
Но час тече, немов ріка
Позаду вже, твої двадцять років
А ти літаєш в небесах
І думаєш, часу ще багато
І встигнеш ще зробити все
І день за днем пролітає швидко
А ти відкладаєш усе на завтра
І граєш в ігри - на життя і на смерть
Чекаєш поки вітамінка впадет з неба
І змінить усе твоє життя на краще
Таке реально тільки в сні
Якщо ти зараз не почнеш з початку
То над тобою заволодіє лінь
І все будеш венити зорі
Що дали долю не легку тобі
Вибір за тобою друже!
Винуваті будуть всі крім тебе!
Чи скажеш "стоп", життя - це рай
Підкинь копійку, прямо зараз
І почни робити те, що не почав вчора
Ігор Пивовар
Ти топчеш храми...
Ти топчеш храми в себе під ногами
І спопеляєш знову небеса,
А небо пам’ятає кожні шрами
І чує брехні скаженого пса.
А ти не озираєшся на осінь,
Але так близько знову до зими,
А матір рве на собі сиві коси
І вірить, дочекається весни.
Ти ж топчеш храми в себе під ногами
Й боїшся тіней ночі, самоти,
Є речі, що сторицею з роками
Повернуться. Від себе не втекти.
Глінчук Тетяна
Чорна Киця
Поза темною кімнатою...
Киця завжди -
Витончена
Панянка,
Загадкова уся,
Шляхетна,
Капризує експромтом
Неконкретно,
Непередбачувано...
Багато
Різних таємничих
справ
Зробити їй
Призначено!
Справжня Панянка,
Вишукана Леді,
В її муркотінні
Ховається
Чарівний мелодійний
Спів...
Чорна Киця
Та
Чорний Лебідь -
Втілення
Потаємних Ілюзій,
Та
Снів!
Моя мова
Мово моя, мово!
Кажуть: калинова,
Я ж скажу :бідова
й довгий твій терпець!
за тебе — вбивали,
З рота — виривали,
Сміху піддвали,
хай би йому грець!
Що тобі робили?
Розказать — несила,
З пуп’янка душили, щоб тебе не знать.
Життя не вблаганне,
Та ти — невбиванна,
Мово нездолана, не можеш мовчать!
Суржик твій -приправа,
В піснях — золотава,
На вустах — заграва, аж на серці — щем.
Феніксом зродилась,
Ризами прикрилась,
Словом зколосилась й пролилась віршем.
Буде час минати:
Перемоги й втрати,
Але варто знати — ти це пам’ятай:
Це — пароль народу,
Код нашого роду,
Мова — це свобода,ти її плекай!
Лана Александрова
Закривалась від тебе
Закривалась від тебе... іншими.
Затулялась важливими справами...
Не ставали думки мої гіршими,
Не робились тобі ... заставами...
Все змішала: світи з планетами...
Все робила - тебе забути би...
Говорила душа сонетами,
Та я руки тримала зіткнУтими...
Затикала їй рота: "Мовчи ж бо вже!"
Та вночі чула всхлипів марення...
А ізрання: "Бог хай тебе... береже!" -
Це кохання мого ... відзеркалення.
Так, я сильна, я можу геть усе!
Серце рвати й вітрам усім кидати...
Хай мій розпач по світу рознесе...
Я навчуся про біль душі... вІдати...
Я знання тії питиму... літрами...
Лікуватиму тих, хто в журбі...
Лиш вночі, перед Богом, молитвами...
Я проситиму щастя... тобі ...
Долина снів
Долина снів... Десь там на видноколі
Шепоче із дощем багряний ліс.
Величність Час запитує у Долі
Про шлях до Раю, про життєвий зміст.
Вона, здається, скаже щось важливе,
Повіривши у значення тих слів,
Ти прокидаєшся зворушено щасливий
І ловиш миті із вчорашніх снів.
І десь далеко там за небосхилом
Є неосяжна магія життя…
Та милий сон дарує дивні крила,
Коли вгорі з’являється зоря.
"Часом "
Часом так складно жити,
Часом так важко спати...
Хочеться просто забити
І більше нікого не знати.
Часом буває складно ,
Часом занадто легко,
Сьогодні було неважко ,
А завтра ти будеш далеко.
Сьогодні ти мріяв про неї
І це було так даремно
Ти видалив всі галереї
І думаєш про неї таємно.
А завтра вона про тебе ...
Подумаєш ти :"Згадала??"
Вона усміхнеться ...А ще би.
Вона ж то ніби кохала .
А часом буває гірко,
А часом хочеться поруч,
А часом буває рідко,
А часом буває ліворуч.
Часом бувають шанси ,
Часом буває неправда,
Вчора були романси,
ну а сьогодні зрада.
Друзі,просто цінуйте,
Час іде без упину...
Не бійтеся слова "Даруйте ",не бійтеся слова "Покину ".
Часом так складно жити,
Часом так важко спати,
Друзі,навчіться любити,
Люди,навчіться кохати.
Інна Василишин