Стеля сподівань
Стеля, нагадуюча нескінченную даль
Це все, що я бачу, нажаль.
Ця стеля...
Ця стеля - це жах,
Ця стеля - це пекло і страх,
Але є в ній щось,
Приваблючє мої закоханні очі,
Щось гарне, щось ніжне,
Твій погляд дівочий!
Через твій погляд,
Себе я зі стелею зв'язав
Ти навіть не знала,
Як я тебе покохав.
Стеля - це мій уявленний світ,
Де ми з тобою в обіймах сміялись,
Стеля - це мій уявленний світ,
Де ми почуттів не боялись.
За межами стелі
Ти не зі мною,
За межами стелі
Я для тебе нікто,
За межами стелі
Гірко я плачу,
Бо твою ніжную посмішку,
Нажаль я не бачу.
Стеля - це мій уявленний світ
Де я не плачу від суму,
Стеля - це мій уявленний світ
Де я не бачу хлопот,
Стеля - це всесвіт,
Центр якого - любов.
За межами стелі
Ти - лиш сподівання,
Я малюю на стелі кохання
Кохання якого, як і щастя не буде,
Будьте щасливії,
Кохайтеся, люди!
Данііл Каска
Чи ти не любила?
Вставай, народ,
Бери гармати!
Вставайте, діти,
Мову рідну вчите!
Вставайте, матінко,
Матуся моя мила,
Чи ти не любила?
Не любила спів пташок,
Що так ніжно щебетали,
Доки на нашу землю кляті вороги не встали?
Чи не любила воїна сміливого,
Доки ворог не убив його?
Чи не любила запах нашої землі,
Чи не любила Чорне море,
Доки не пізнала горе?
А я люблю!
Любити буду
Нашу мову,
Нашу землю,
Та й героїв не забуду!
А ви, робіть,
Робіть, що робите
Я вірю, браття,
Вірю лиш в одне -
Борітеся - Поборете!
Татові від сина
Було мені лиш 10 років,
Як дзвонив нам тато із окопів
Питався, як ми,
Чи чули ми останніє новини,
Чи зна синок,
Чому він ризикує за Вкраїну,
А синок не знав, бо сину не цікаво,
Що тато захищає цілую Державу,
А хлопця не лоскоче,
Чому ридає матінка щоночі,
Не синочка то турботи,
Що в оточенні татусь
П'є воду із болота.
Мине цей час,
Запанує мир в країні,
Мине цей час,
Пишатись буде ця дитина,
Що віддав свій борг татусь
Народу України!
Вже час минув,
І я вже виріс нині
Тепер я знаю, що
Тато мій - герой,
Героям слава,
Слава Україні!
Крилам
А перед нами гори-горизонт,
Безмежно вільний - він без оков,
Йому на зустріч підем разом,
За руки міцно взявшись знов.
І хай часом бувало дуже прикро,
І хай вірити ніхто не вмів,
Та сьогодні нам вже все відкрито,
Беремо курс до нових маяків.
Розправим сміло свої крила,
Так легко відірвемся від землі,
Хай ловлять мрії ті вітрила,
В польоті на хвостах вітрів.
Avea Dea
Весняне Буяння
Новорічне
Щезають негаразди
у тумані,
Імла засмоктує
найменший слід,
Зима для нас ніколи
не настане,
Любов завжди
розтопить сніг та лід.
Холодна завірюха
в юних душах
Не знайде місця
для своїх тенет,
Негода нашу ніжність
не порушить,
В серцях -
поліфонія канцонет!
Не скоро з півдня
принесе лелека
чаруюче відлуння
вогняне.
Хоч ми один від одного
далеко,
За вікнами -
буяння весняне!
Панін Олександр
коли були ми молодими
Зимовий вечір новорічний.
Студентська радісна пора.
Що наша юність буде вічно,
Ми вірили, як дітвора.
Було і весело, і смішно -
Ми нахилки пили вино,
І обнімались ніжно – ніжно,
І цілувались, як в кіно.
А більш нічого і не треба
Тоді, коли ти молодий,
Тобі в дарунок - зорі з неба,
Мені - щасливий рік новий.
Анатолій Черняхівський
Безсніжна зима
Була зима.
Я на історії сиділа.
А за вікном,
навтіть маленької сніжинки не було.
Що би кружляла над землею та сніжинка.
І щоб нам весело усім було.
Така зима нажаль дісталась цього року..
І всесь цей рік спідкав переживань.
Але я знаю і я вірю,що все в нас буде пречудово.
І новий рік несе дива.
Чернушич Крістіна
Про Ковід-19
Пам'ятаю дні, що в насолоді
Проводити з легкістю було.
Так приємно було на свободі.
Прикро, що було це так давно.
Вже рік, як прикуті карантином.
Зненацька заявився він.
І ті хто захворів ковідом,
Моляться, щоб встати з колін.
Хто переміг вже не є байдужим,
А хто ні, то них уже нема..
Він не чіпає тільки дужих,
І тих хто небажає зла.
Ми чекаєм перемогу,
На цю хворобу сильний дух.
Вкладемо разом допомогу
Подолати той недуг.