Вірші

Стою у полі, відчуваю
Як вітер грає у долонях
Стою в цім житі і не знаю
Чому вже не болить у скронях

Чому цей вітер, як на флейті
Відіграва в душі пісні
Чому шуршить він колосками
Чого шукає він в мені

Пуста дорога біля поля
І ліс шумить тут недалеко
Моя душа не знає болі
Їй стало дуже й дуже легко

Я бачив одеське море
Я бачив волинські ліси
Я бачив карпатські гори
Це перли моєї краси

Я їду зараз додому
З відчуттям гордості сина
Це все - краса мого дому
Це все - моя Україна

Невпинно пролітає час над нами.
Біжать хвилини, дні , роки.
Та залишиться найдороче слово - "Мама",
І перші кроки , що колись зробив...

Синочку мій , завжди маленький!
Дорослішати тільки не спіши,
Послухає ще колискові хай серденько,
Для тебе,що співаю від душі...

Нехай ще кольоровим буде небо,
Хмаринки хай спускаються згори,
Лоскоче сонце щічки серед степу,
В чудес країну хай несуть вітри.

Синочку мій, ти сонечко маленьке!
Дорослішати швидко не спіши!
Потіш дитинством мамине серденько,
Поки в життя доросле полетиш...
*Анастасія Іларіонова

Ще не вечір, та вийшли вже зорі...
І заварить хтось  чай із мяти.
Позбігались думки вже у море,
Щоби вкластися там спати.
Ще не ніч , та вже стало темно...
Білий місяць - сторож у небі,
Він з'явився там не даремно,
Значить точно комусь так треба...
Поміж тисяч планет і галактик,
Серед сотень простих вже речей,
В цьому світі і твій є клаптик ,
Для задуманих творчих ідей.
Ще не ранок, та сонце вже вийшло...
І заварить на кухні хтось  каву...
Це ж життєво, але так дивовижно...
Це ж життя... Та в ньому так цікаво...

Обійми ж но мене за плечі

Обійми ж но мене за плечі,
Загорни мою душу в любов.
Подаруй цілісінький вечір...
Та цілуй мене знову і знов...

Ти скажи всього декілька речень,
Почуття мені в душу вплети.
Вона стала уже  приречена...
Всі дороги в обіймах пройти .

Застели мережевом небо,
Зорями  візерунки малюй...
Будь сьогодні моєю потребою!
І цілуй...Щохвилини , цілуй!

Обійми ж но мене за плечі,
Доля хай нам дарує любов.
І цей ніжний , чарівний вечір ,
Хай повториться знову і знов...

Ти візьми мене за руку

Ти візьми мене за руку,
Не кажи ні слова.
Чуєшь? В грудях порив звуку,
То порив любові.

Ти тримай мене за руку,
Обійми за плечі.
Як встривожать душу муки,
Не піддайся втечі .

Пригорни мене до себе ,
Десь о восьмій  вечора.
Я летітиму у небо,
Обернувши, в крила, плечі.

Лиш тримай мене за руку,
Та дивись у очі...
Чуєш , в серці знову звуки?
Це кохання нам шепоче...
*Анастасія Іларіонова

Я читала тебе між рядків

Я читала тебе між рядків,
Кожне слово наповнював сенс.
Серед тисяч простих віршів ,
Лиш в тобі віднайшла інтерес.

Я читала тебе між рядків ,
Недописаних ще сонет .
Та відомих отих віршів,
Що жили на орбітах планет.

Я читала тебе між рядків ,
Кожна кома пробирала нутро.
І за крапкою безліч слідів,
Невідшуканих ще було.

Я читала тебе між рядків ,
Кожна літера - подих душі .
А слова  з невідгаданих снів,
Їх вкладу у свої лиш вірші.

Прочитала тебе  між рядків ,
Та наповнилось сенсом життя.
Ти сховатись можливо хотів,
Та за крапкою йшли почуття ...
*Анастасія Іларіонова

Олень

Добрий день!
Я -- олень.
Буду з Вами
цілий день.

Буду кліпати очима,
хвостиком виляти,
в ступі товкти воду,
чекати з моря погоду.

Нічого не буду робити,
тільки буду -- їсти,
тільки буду -- пити,
а Ви -- мені
в кінці місяця -- за це
не забудьте -- заплатити.