Вірші - Любов

Зірка

Кожен з нас мріє щоночі
І горять у всіх нас очі.
Мрію й я , таке життя.
Шкода все це небуття...

Мріяв я колись один
Що зустріну зірку в небі
Поміж тисячі світів
Й буду жити лиш для неї.

Мріяв що коли знайду
Зберегти її зумію
Душу й серце їй відкрию
Все про себе розкажу.

Та коли відчув тепло і
Вже серце охопило
Зірка та погасла в мить
Бо торкнувся я не вміло.

Залишившись у пітьмі
Не відчувши більше світла
Залишилося мені
Жити вічно поміж світу.

Може все ж таки знайду
Я ту зірку в темноті.
І назавжди запалю
Те чого нема в житті...

Дівоча доля

Блукала. Серед лісу його очі в темряві шукала.
По ранковій по росі босоніж ходила,
і росою свої очі від сліз тих умила.
Від сліз по коханому за ким серце лине.
За ким б'ється, турбується поки не загине.
Її доля повела вузькими стежками,
у турботи бездоріж витими плітками.
А за обрій небосхил сонечко сідає,
за дівочу сумну долю соловей співає.
Проте як та дівчина покохала хлопця,
як чекала його довго, проводжала сонце!

Я так хочу побути з тобою
Я так хочу до твòїх очей
Я так хочу в твòї долоні
Я так хочу безсонних ночей

Я так хочу пізнати тебе
Я так хочу почути твій пульс
Куди ця дорога веде?
І чому я вже не боюсь?..

Я буду з тобою…

Я буду з тобою…У щасті й біді,
Я буду з тобою назавжди…
Ітимемо разом ми довгим шляхом,
А погляди будуть безхмарні.

Я буду з тобою…Крізь море завіс,
Я буду для тебе розрада.
А наша любов звучить в далечі-
Ти моя незрівнянна порада!!!(Н.Воробель)

Обійми ж но мене за плечі

Обійми ж но мене за плечі,
Загорни мою душу в любов.
Подаруй цілісінький вечір...
Та цілуй мене знову і знов...

Ти скажи всього декілька речень,
Почуття мені в душу вплети.
Вона стала уже  приречена...
Всі дороги в обіймах пройти .

Застели мережевом небо,
Зорями  візерунки малюй...
Будь сьогодні моєю потребою!
І цілуй...Щохвилини , цілуй!

Обійми ж но мене за плечі,
Доля хай нам дарує любов.
І цей ніжний , чарівний вечір ,
Хай повториться знову і знов...

Ти візьми мене за руку

Ти візьми мене за руку,
Не кажи ні слова.
Чуєшь? В грудях порив звуку,
То порив любові.

Ти тримай мене за руку,
Обійми за плечі.
Як встривожать душу муки,
Не піддайся втечі .

Пригорни мене до себе ,
Десь о восьмій  вечора.
Я летітиму у небо,
Обернувши, в крила, плечі.

Лиш тримай мене за руку,
Та дивись у очі...
Чуєш , в серці знову звуки?
Це кохання нам шепоче...
*Анастасія Іларіонова

Про тебе

Ті почуття зведуть з розуму мене.
Не можу зрозуміти чи люблю я ,
чи просто надіюся на це.
Дивлюсь на тебе і серце б'ється, як шалене.
Думаю про тебе і усмішка мимовільна міняє обличчя.
Пишу тобі і слова самі набувають значень.
Говорю з тобою і мовби забуваю як це.
Ти надихаєш.
Даруєш крила, мрію, тепло.
Ти відчуваєш, оберігаєш.
А я все-таки люблю.

Перше кохання

Перше кохання (Із шкільного зошита)
В.

Моє ти щастя – ніжне і кирпате,
Рум"яні щічки, очі голубі,-
Я так і не наважуюсь сказати
Отих три слова головних тобі,
Хоч подумки було тих спроб багато,
Та певне знав, що цього не зроблю…
Невже самій так важко здогадатись,
Що я тебе...
Що я тебе
люблю !?