POST SKRIPTUM
Ти якось прокинешся вранці
Й відчуєш, що ти - сама:
Ні друзів нема , ні коханців -
Пітьма.
І не порятує втеча.
Та і до кого, і з ким?
Розвіялось все в порожнечі,
Мов дим.
Твоє приворотне зілля
Уже не подіє ніяк.
І буде гірким похмілля.
Ось так.
Анатолій Черняхівський
Сповідь закоханого
Ти, сподобалася мені.
Неможу тебе, я забути,
Ти приходиш до мене у снах
Хочу з тобою лиш бути.
Очі твої голубі,
Усмішка твоя мила,
Згадуючи тебе,
Я знову стаю щасливим.
Мила моя, дорога.
Дівчино кохана,
Серце ти полонила моє.
Ключі від нього забрала.
Важко мені на душі,
І серце від смутку аж рветься,
Мрію зустріти тебе.
Чомусь мені це невдається.
Я незнаю що зараз між нами,
Чи кохання чи згасло усе
Я надіюсь що рано чи пізно
Ми поговорим про це.
За чашкою кави присядем,
Розкажу кохана тобі,
Як я скучав за тобою,
Довгі і нудні ці дні.
Моє серце рвалось від болю,
Коти немов душу скребли,
туга мене ця вбивала
Життя немов хвилі плили.
За тобою сумую я досі,
Згадую як все було
Закохані ми і щасливі
Та жаль що це швидко пройшло.
Ти красива і ніжна трояндо,
Немов в Падишаха саду
Твій аромат дуже пянкий,
Завжди памятати буду.
Сергій Стадницький
Ой, біда, біда
* * *
Ой, біда, біда
На нашу дорогу
Поділила нас
На широку ногу
Поділила в раз
І місця і села
І сім”ю підчас
До самого древа
Ти скажи мені
Чим тебе уйняти
Чим я пред тобою
Чимось винуватий
Ти скажи, скажи
Як, Дніпро широкий
Наших то синів
Ділить на два боки
Ой, брати, брати
На нашу дорогу
Ті два береги
З одного порогу
Ти біжи, біжи
Подаль моя туга
Як вода біжить
Посередині луга
Ой, брати, брати
Згляньтесь до порогу
Де стоять хати
На одну дорогу
Згляньтесь над собою
Посередині лугу
Матір в нас одна
Відчуває тугу
Александр Деркачёв
Я зустрів тебе зрання
Я зустрів тебе зрання
Напувати вів коня
Як та сила наді мною
Понесла мене з собою
Тих очей не здужав я
Полюбив тебе зрання
Ой, тебе полюбив
Ой, себе загубив
Ой, тебе молоду
Ніччю темною вкраду
Знай мене молодого
Знай мене холостого
Знай мене день і ніч
Тебе прошу на зустріч
І тепер ходжу з конем
Ніччю темною і днем
Ой, тебе полюбив
Ой, себе загубив
Ой, тепер із конем
Ніччю темною і днем
Де ж ти моя мила
Де ж ти чорнобрива
Де ті карі очі
Де коси дівочі
Там десь місяць сходить
Там десь зорі водить
Там від водопою
Де ми йшли з тобою
Ой, прийди до Дону
Ой, хоч в не погоду
Глянь, як вітер хвильку
Нагоня на воду
Де коси дівочі
Де ті карі очі
Де ж ти моя мила
Де ж ти чорнобрива
Там десь місяць сходить
Там хтось зорі носить
Там від водопою
Де ми йшли з тобою
Прийди моя мила
Прийди чорнобрива
Прийди на зустріч
Тебе прошу день і ніч
Non una poesia
Стільки слів про любов.
І немає кому розказати...
Стільки віршів про славу
І немає кого величати.
Всі розбіглись, пішли
То у мандри, то в поле
А мене не взяли...
Переживу якось горе...
Важко бачити радість,
Де болото образ
Де є купа, "втручаюсь"
І немає розрад...
І тоді не до казки
І не до "Hepi end"
Тоді всі гуморески
Ніби втратили сенс...
Ярема Анна
Сніг
На вулицях засніжених лишаю слід,
Ліхтар там при дорозі… Вже темнiє.
Зимовий вечір в сутінках німих,
А на долонях сніг поволі мліє…
Я залишаю в закутках душі
Несказані слова… Кружляє вітер.
Сніжинки тихо тануть на щоці,
А на снігу папір з рядком розмитих літер.
Глінчук Тетяна
***
Моя любов до тебе буде жити вічно
У променях надії і паростках весни
У кожному польоті, в щасті, в мрії
У ніжності світанку і темряві пітьми
Моя любов до тебе, не зникне й не замре.
Яснітиме сміливо і знову оживе.
Тебе вона врятує, за тебе і помре
Та житиме з тобою, ніхто вже не вкраде...
Казкар
Захід сонця з тобою...
Це мов казка у сні
Тут все пахне красою
І летять журавлі...
Захід сонця з тобою,
І рожевий димар,
Мішок мрій за спиною
І потухлий вулкан.
Захід сонця з тобою ..
Це надія й журба
Завтра знову до бою
А тебе там нема...
Ти залишишся в серці
Як цей світлий ліхтар
Скоро буду з тобою
Мій коханий казкар...