Розлука
Ми в розлуці з тобою вже місяць,
Ти до мене не писав,не дзвонив.
Ця любов промайнула так швидко-
Ти мене одну залишив.
Воробель Настя
Зайці - робінгуди
Ми лісом рищемо усюди,
Лише про битви всі думки,
Ми Зайці - хвацькі робінгуди,
Тремтіть Шакали і Вовки!
У ворогів квадратні очі,
Мета у нас завжди проста:
Підпалимо всі лігва вовчі,
Лису залишим без хвоста!
Давно забули слово "спокій",
Підвладні ми усім вітрам,
В нас гострі зуби і широкі,
Навіщо інша зброя нам!?
Зруйнуємо хижацький спадок,
Загони Зайців грізно йдуть,
Щоб в лісі був завжди порядок,
Чатує Заєць - Робін Гуд!
Давно забули слово "спокій",
Підвладні ми усім вітрам,
В нас гострі зуби і широкі,
Навіщо інша зброя нам!?
Панін Олександр
Мерехтять вогні
Мерехтять вогні на краю доріг
Мчить авто у даль, рветься вже на волю
Ось настала мить переступить поріг
І залишитись на самоті із самим собою
Тінь дерев шепоче щось у слід
Грає вітер вальс, шелестить листвою
Зберегти хотів та не зберіг
Дотик поцілунків залишених тобою
Час іде, розведені мости
Стала поміж нас блакитна річка
Я вдивляюсь в темряву там де залишилась ти
Там засяяла зорею сонця полуничка
Ти десь там але ти більше не моя
Мушу визнать розумом, признать публічно
Вже немає ми, залишилось тільки я
Вигляда безглуздо і звучить цинічно
Ти можеш звісно піти
Ти можеш звісно піти, ніщо вже тебе не втримає
Вже спалені вщент застарілі мости, та й чи справді були вони ніхто це не знає
Ти можеш знищити всі мої листи, це єдине що нагадує про наше кохання
В них мої почуття, як зараз модно казати, пости
Ну і звісно зізнання, зізнання, зізнання
Ніхто більше не стане тобі на шляху
Тільки вітер обійме тебе ніжно за плечі
Невідчується біль, та й не буде гріху
Більше не буде погоні, як не буде і втечі
Ти можеш летіти з журавлиним ключем
Піддаючись на гвалт від пташиного крику
Змиє слід твій природа прохолодним дощем
Але я пам'ятатиму, вродливу та дику
Пам'ятатиму погляд з під примружених вій
Як світилися ніжністю закохані очі
Як кипіло життя, цілий вихор подій
І знову ті очі, замріяні очі
Зупинись на хвилинку чи на мить озирнись
Може й справді ми бачимось із тобою востаннє
Пригадай лиш ту мить як наші губи сплелись
Як це було давно, дивовижне кохання
Не потрібно нам було докучливих слів
Ми жили лише мрією і були ми собою
Ми єдина частинка із двух різних полюсів
Без яких вже не жить бо не буде покою
Типово
За вікном гудуть машини,
Всі біжать, хто зна куди?
Мало що, залежить від людини -
Вона прямує в нікуди!
Безодня світу, грацій сподівань.
Та свій талант не кожен спіймав,
Ніщо не розвіє тих страждань,
Якби там думками ти би не літав.
Задовільнив свої прості потреби.
Все просто, клацнув пальцем в телефон.
Гортаєш всі свої мережі,
Поки не приходить сон.
Кругообіг комфорту дивних речей.
Шукаєш в мережі цікаве
Та нічого нема, крім втоми очей,
І ти вже не знаєш як день новий настане.
Кат і Блазень
Ретельно Кат розмахує
сокирою,
Із ранку він ретельно
"працював",
На страту Блазня Катові
підкинули,
Він голову свою на пень
поклав!
Життя у Блазня
примхи влади
лижуть,
Монарха воля - лютий жар
пожеж,
Жартуєш гарно - голову
відріжуть,
Жартуєш кепсько - відчикрижать
теж.
Міркуй, що кажеш, думка хай
не свище,
Монарха воля - над усе
міцніш...
Сокира підіймається
все вище,
У Блазня безнадія
все сильніш!
На вежі грізній Стражник
появився,
Він страту срахітливу
зупинив,
Гукнув захрипло: "Кате, гей -
спинися!
Король
жарт Блазня
щойно зрозумів!"
Червоні лінії
В небесних сферах,
десь у вирії,
Барвисті гаснуть
вогники - вогні,
Червоні лінії,
червоні лінії,
Чомусь вигадливо
переплілись вони.
Мереживо заманює
у нетрі,
Вмить розганяє і печаль,
і сум,
Тремтять веселки різнобарвні
петлі,
Вони дарують молодість,
красу.
Нас лінії не бачать
і не чують,
Пересуваються то плазом,
то стрибком...
Які найкраще лінії
пасують -
Прямі, чи переплутані
клубком?
Разом ми сила
Коли повкладали дітей своїх спати
Не про те треба думати, а країну рятувати
Суцільний безлад, на сході війна
Нависла загроза а Україна одна
Залишатися осторонь чи може взять автомат
Кому що зручніше, Росія ворог чи брат
Відірваний Крим і Донбасу частина
Чекає з надією з війни мати сина
Для одних лютий ворог а для інших сестриця
Імперська Росія, захалустя столиця
Підіймаймося браття за Вкраїну єдину
Терикони донецькі чи карпатську долину
Немає розподілу на захід чи схід
Штучний розподіл причина всіх бід
Ми всі одна нація і разом ми сила
Захищать батьківщину де мама і мила
Любіть Україну, не вона тобі винна
А ті хто глузують з нас, на кого гнем спину
Царі підкаблучники і гнилі депутати
Ось причина тих бід що не дають процвітати
Любіть Україну як доньку чи сина
Досить буть осторонь, разом ми сила