Вірші

Небо

Я не хочу у постіль каву,
Зірок з неба мені не треба.
Я лиш хочу торкнутися хмарки,
Посміхнутися синьому небу.

Я навчилася вірити в чари,
Що природа мені віддала.
Та поринула в легкістні хмари,
Я на крилах, як вітер була.

Я як човник в небесних просторах,
На якому лечу, як комета.
Тут видніються величні гори,
Це все мрія моєї планети.

Я не хочу зовсім нічого,
Та лиш маю велику надію.
На небесний крихітний човен
Та дитячу пристрасну мрію.

Ольга Олтаржевская

Ти йшов не відчуваючи кохання,
Мене лишив одну на самоті,
Ти йшов не бачачи страждання,
Хотілось плакати одинокою мені.

Та я не стала так картати,
Моя душа не вибачить мені,
А так хотілось світ цей залишати,
Та я не дозволяла це собі.

Мені було погано весь цей час,
Я не хотіла все це відчувати,
Та хтось все вирішив за нас,
Я не хотіла для тебе помирати...

На дворі дощ
із сумнівом дивлюсь в віконце
У серці холод у серці темнота
Лише матуся лагідно всміхнувшись
Добро пробудить у душі
веселий вітерець розвіяв хмари.
Якраве сонце в віконце посміхнулось
Весела різнобарвна райдуга тепло пробудить у серці
Насправді це лише уявлення.
А подивившись у віконце той самий дощ ті самі тужливі хмари
Ніхто ці чари не розвіє
ЛЮБОВ І ЛАСКА МАМИНА ПОВІК!







ВИБАЧТЕ

Кричать усі “його кохаєш”
А я їм в слід “ви що дурні?”
Нащо мені його кохати,коли
Я з ним лиш у вві сні,бо
Він як пташечка далека,шукає кращого життя.
Він хоче лиш зозуль кохати, а я нажаль вже не така.
Я та що любить до загину
Я та що вірить в майбуття
А він пограється й покине
Й забере з собою два крила

Життя – картина, ти – її творець…
Пиши старанно, без помарок,
Щоб все не починати нанівець,
Чи залишити лише згарок

Пиши картину не опустивши рук
Які би доля не вписала б коректури,
Бо щастя не бува без мук,
І кожен день проходиш крізь тортури

Спіши писати цю картину знов
Бо час свої наставить плями
Їх може змити лиш любов
Уже розпродана за гроші нами

Що за картина – не купиш, не продаж?!
Творіння без призначеної мрії
Чи це лише простий колаж,
Який не виправдав надії?!

Буває так, що сил на труд уже немає
Немає ані сміху, ані сліз
Та все погане все-таки минає,
Але лишається духовний дальтонізм

Коли людина бачить лиш погане,
Коли їй до душі лиш зло,
Коли навколо все омана,
Та інше не потрібне барахло

Кожна написана помилка,
Це не очікуваний крок до змін,
Від долі щойно прийнята посилка
Що там сад, чи поле мін?

Це твій шанс, подарунок долі
Тобі лишається його лиш розгорнуть
Та це завжди робити слід поволі
Роблячи вчинок розуміти суть,

А суть у тому, що її немає
Як і немає смаку у води
Кожна людина власно вибирає
Тверезий вихід із біди

Дальтоніку в помилці кожному
Дано розгледіти лиш чорну пляму,
Натомість духом сильному –
Шедевром впевнено назвати цю оману!

Важкість дум суворих наповнила мене.
Така мрійливість , нездійсненість
Спроможна знищити себе ,
Як звичайність та буденність.

Підступна кмітливість.Правда без правди.
Втома розуму бридка,
Огидна ; і вади,і вади ,
Та думка довга - говірка.

Примхливість тіла. Розпечене бажання.
У всьому воля небесна:
Чи вічність страждання ,
Чи радість чудесна .

Голос

Ти, Україно, яскрава Зірка
Чому ж Твій Голос від сліз бринить?
Бо Ти не хочеш вмирати знову
Бо Ти не хочеш дітей ділить

Нащо кайдани, коли є віра?
Нащо гармати, коли є спів?
Тебе плекати, як діток мати
І Божа милість замінить гнів

Впадуть каштани на чисті роси
Вітри дніпровські схвилюють лан
А довгі коси, розкішні коси
Обіймуть ніжний дівочий стан

Кінець чудовий у мого вірша
Та знову Голос від сліз бринить
Не дай нам, Боже! Не дай нам, Боже!
Не дай нам, Боже, Вкраїну вбить!

Княгиня Ольга, князь Володимир,
Пречиста Діва й святії всі
Нам допоможуть, коли ми будем
Дітьми святої Київ-Русі

Мрії
В них немає багато надії
Мрії
Ти не знаєш коли вони щирі
Мрії
Їх багато,проте всі справедливі
Мрії
Це думки,які сказати не всилі
Мрії
Це як дві половинки єдині
Мрії
Що поет написав на картині
Мрії
Це занадто красиві події
Мрії
Ти не кожного дня їх зустрінеш
Мрії
І не в кожну з них ти повіриш
Мрії
Це як радість малої дитини
Мрії
Це не просто примха людини
Мрії
Як і в казці є дві половини
Мрії
Це щасливі,хороші години
Мрії
Вони щирі,як сльози дитини
Мрії
Це щасливі моменти
Але від тебе залежить
Які мрії будуть у тебе