Упала із неба, зірка моя.
Спитала у тебе, чи щастя нема,
Коханя заграло у серці моїм,
Бажаю я щастя усім я живим.
Я хочу, полетіти в небо.
До сонця і зірок,
Почути сміх від тебе.
І заховатись у країні казок.
Я полечу туди...
Але неназавжди.
Відчула біль, і зупинилась
І став співати у душі,
Про щастя і коханя
На небі чи землі.
Кохання
Поміж трав, я по стежці іду,
Дивлюся на річку прозору, ясну.
В ній небо, блистіло блакитю,
В ті хвилини, я жив тою митю.
Чути спів джерела,
Він калині ту пісню співа.
Це ж кохана його чарівна,
Поруч з ним, вона завжди цвіла.
А джерело? А джерело, біля неї жило.
Лише на кохану дивилося,
Аби із нею біди не случилося,
Аби для неї дати води.
Калино, люба, прошу цвіти.
А я зупинився, далі не йду,
На дівчину задивився молоду.
Вона поглядом, мене зачарувала,
І серце моє, навіки забрала.
Хотіла все забути... вдала що не дбала
Думала пройде, біль в серці мине
Та не получилось....до болю звикаю
Тебе я ще кохаю і не забуваю
Твій номер удалила, але ще пам'ятаю
СМС- ки стерла, але не забула
Фото захована, та все таки маю
Плюшку я тримаю та з ним засинаю
Твій голос почути все ще сподіваюсь
Зустрітися з тобою надія не згасає
З тобою бути, та тебе відчути- в думках я літаю
Тебе забути лишається мені
У тебе вже є інша- вона тебе "кохає"
Яка б вже там не була -
Почуття то кожен з нас має
Шепоче тобі на вушко" нікому не віддам"
Засинає з тобою поруч з надією що кохаєш
Тебе не розлюбити і не розгадати
Для тебе ця любов, як ще одна ігра
Кажеш що кохаєш, а потім забуваєш
І до іншої, неї, ти тікаєш
Одну одненьку покидаєш, як і мене!!!!
Як велика самотня сніжинка
Небом летіла хмаринка
Тихо десь плаче мала ще дитинка
Засохла у неї на щоці сльозинка
Проростає рано малинка
Цього краю дивна новинка
З неї стікає краплинка
Це дитинства остання картинка
Залишилась тільки годинка
Зникла остання хвилинка
Звичайно сумує людинка
Піднялась повітрям світлинка
На ній симпатична дівчинка
Шкода що тепер сиротинка
Чекає її сумненька вістинка
Зліг наш сміливий хлопака
В полі лежить бравий вояка
Як тая бездомна собака
Збоку лежала палочка
В кишені особова карточка
А ще поштова марочка
Яка чудова парочка
Дурно димує кубинка
Легко літає пташинка
Далі дивує малинка
Повз пробігає дитинка
Небом летіла хмаринка
Як велика самотня сніжинка
Ти певне знаєш вже багато
Про почуття кохання у душі
Тобі мабуть розповідали мама й тато
Навіщо нам кохання у житті
Тобі задам два запитання
Та ти не бійся запитання не складні
Навіщо нам в житті кохання?
І сподівання на кохання у житті
Поміркувавши добре у мовчанні
У відповідь ти скажеш лиш одне
Велику роль відіграє кохання
У нашому щоденному житті
І на завершення розмови
Скажу я іще одне
Кохання і життя знов і знову
Кохання і життя це головне
Я пишу Вам віршами, і зміст ховаю між рядками.
Про те, про що мовчав роками,
про ту що згадував ночами.
Я прагну поділитися думками:
В очах би Ваших прогулятись,
назад ніколи не вертатись.
Готовий в них втопитись,
якщо дозволите напитись.
А їх котячий блиск,
на мене чинить тиск.
Щоб я пішов на риск,
подав хоть писк.
Мелодією слів кохатись,
до неї прислухатись,
коли підеш молитись,
про те де можеш помилитись.
І того серця в стук вслухатись,
йому не можна зупинятись,
не раз могло воно розбитись,
і навіть коли не змогло влюбитись.
Червоними такими, губами милуватись,
Як тим чого ніколи не торкатись,
їм з трояндами змагатись.
Гарячими, палкими, лише твоїми.
Настроєм дивуватись,
що може різко помінятись.
Чи маєш що сказати ?
А може посидіти, помовчати ?
Цього сама не можеш знати.
До тебе наближатись,
твого нутра боятись.
Закрилась за сімома замками,
котрі оберігаються чортами,
ті тичуть в мене усіма гріхами.
Та давлячись ключами, клацають зубами.
За Вашими мурами,
лежать рови наповнені сльозами.
Що влились в них ріками,
котрі добуті є катами,
які не стежать за ротами,
кидають в розпалі словами,
і тянуть Вас руками.
І після цього посміхатись,
за сміхом біль ховати.
І хоч продовжуєш штовхатись,
я все ще хочу обійнятись.
Не зміг того зуміти: тебе я зрозуміти
Та хочу знати, як можеш ти прощати ?
Колись одними тими мріями своїми:
Де ми трималися руками,
ішли торкалися боками
і терлися щоками
- Я жив немовби Вами...
_______________
Я відіб'ю тебе у самоти
Я подарую тобі щастя
Я віднайду тебе серед зими
Й розтоплю лід твого нещастя
Я розкажу тобі про все
І в тебе я про все спитаю
Та головне спитав щоб ти мене
Спитав чи я тебе кохаю
Спитав чи буду я твоя
Чи в цьому крилось моє щастя
Я відповідь роками берегла
І зберегла її лише для тебе
Я обіцяю бути лиш твоя
Тебе любити і тебе чекати
Та головне ти все-таки прийди
Нехай не вже але колись прийди до мене
Хто я?
Любов твоя,
Вжитті зрозуміла
Все що уміла.
Я любила все,
Що оточувало мене.
Тебе ненавиділа вічно,
Його кохала щиро.
Я не любов твоя,
Аненавидість своя.
Любов моя вічна
Для тебе небезпечна.
Це все справа твоя,
Щоб зрозуміти, хто я.
Я любов твоя,
Я зрозуміла хто я.