Вірші

Благослови мене, мій Господи!

Благослови мене, мій Господи,
З хвилини, як відкрию очі.
Благослови мене, мій Господи,
В хворобі, коли жить не схочу.

Благослови мене, мій Господи,
В науці , праці і любові.
Веди мене, зі мною завжди будь
У щасті, радості і горі.

Зміцни мій дух і тіло грішнеє,
Храни в дорогах і путях.
Не забирай в той світ завчасно,
Звідки нема вже вороття.

Краса

Краса – це не те, що зовні,
краса – то є очі повні,
краса – не лице й не груди,
краса – це коли ми люди.

Красі не потрібна фарба,
краса не у клубах чи пабах.
Красі фотошоп не треба,
краса потребує неба.

Краса не продажна, а вічна,
краса не зникає у січні,
краса просто поруч тихо,
краса зупиняє лихо.

Красі не потрібно уваги,
краса потребує поваги,
красі не потрібні квіти,
красу неможливо змити.

Краса по руках не піде,
красу обдурити не вийде,
краса – у звичайних кросах,
ховає ножі у косах...

Злива

Хай ця злива змиє тіла —
хай залишаться тільки душі…
Хай не буде тілесного зла —
хай потоне воно в калюжі…

Хай ця злива змиє красу —
саме ту, що нічого не варта…
Хай прокинеться справжнє життя,
хай почнеться воно вже завтра...

Моя наречена

Моя наречена буде не в білому.
У неї на пальці обручки не буде.
На наше весілля ніхто не прийде,
Ніхто не наллє у чарку отрути.
Моя наречена буде німою,
У неї не буде ні сміху, ні плачу,
І наше життя нам не стане тюрмою,
І будемо вільні, хоча - бродячі.
Моя наречена не буде тупою,
Вона не ковтатиме в клубах пігулки.
Моя наречена буде росою:
Змиватиме бруд у потворних провулках...
Моя наречена не в стаді, не в моді,
Моя наречена - то сива дитина,
Моя наречена - то небо і зорі,
Моя наречена спокійна і дивна...
Моя наречена не в білому буде,
Моя наречена - фанатка свободи,
Моя наречена - то вітер і гори,
Моя наречена завжди буде проти...

*****************

Не йди від мене...я твоя душа..
І серце у якім глибока рана..
Без тебе ж буду зовсім я одна..
Без тебе мучитимуть так страждання!

У мене вже від болю закипає кров.
Тремтять коліна, голос аж тремтить.
І вдалині я голос той почула знов,
Що так колись хотілося любить...

Ти вічний сон, в якому я живу.
Ти мій сніданок, мій обід, вечеря!
Яким насичувала душу я свою...
Ну а тепер помру ж без тебе я!!!

Не йди! Бо сльози на очах блищать
І наче кришталями замерзають
Прошу, ти не кидай у серце яд
Бо я тебе безмежно так кохаю

Я вірила тобі і марила тобою
І думала що тільки лиш твоя!
Прошу тебе, не залишай на самоті з собою
Не йди від мене,..я твоя душа!!!

Мій брат

Дороги наші перепліталися колись
І шли ми лісом, степом, полем
Квітки збирали для вінка
Співпали пісні наші рідні
Поки й буря та прийшла
І розлетілися дороги наші
І згадую я ті часи
Ми були друзями-братами
Ходили, їхали, летіли
Один до одного ми вгості
Та поки ти мій брате
На мене зброю ти поклав
А я моливсь просив тебе
Та тільки пострія я почув
І серце рана на віки
Та вижив я
Та спас мене Творець
І дякую Йому велике
Тепер іду я на війну
Помститись брату за колишнє
В руках моїх велика зброя
Не можу я, то брат мій
І я тепер стріляю в нього
Бо ти усьому винен
Тепер ми не вернем доріг
Які колись перепліталися...

Чи ти зі мною чи я сама
Мені однаково повір,
Тебе забути хочу я пошвидше
Щоб жити було легше
Не думати про твоє існування.
Бо я тебе не кохаю
Усе було і сум і самота,
І горе втрат і дружба.
Ця любов вона можлива ,
Але не для кожного,
Велика сила то кохання,
У серці тому треба мати
Одного єдиного у житті.
І буде він коханням вічним,
Я не кохаю тебе і не прагну твоєю я стати
Але твої поцілунки
Обійми мені уснах вони сняться
Коли присинаюсч я часто питаю
Чи кохаю?- і відповідаю зразу НІ.
Ні тому що він не той кого я хотіла
І я для нього взагалі не та.

...

Вони можуть бачитись дуже рідко,
І при тому в розмовах не торкатися головного,
Але ті слова, що він каже тихо,
Вона слухає так, ніби не побачить більше його ніколи.

І коли він не пише й не дзвонить довго,
Коли кожен день розлуки душу стягує обручáми,
Вона не хоче бачити вже нікого,
І ненавидить все, що сниться крім нього ночами.