Вірші

Не питай

Не питай, чого сумно на серці.
Ти приніс чорний колір веселці.
А в очах заблищали не сльози -
То сніжинки розтали з морозу.

Розкажу я південному вітру
Про любов нашу ніжну і світлу,
Що її вберегти не зуміли,
Зимній холод до сеоця впустили.

Не питай...Слова втратили владу.
Записати в рядочок їх сяду.
Якщо рими у них відізвуться,
Вони іншого серця торкнуться.

Слід

Кожен мусить залишати
Чудовий слід у житті,
Кожен має бажати
Таємних слів мудреців.

Ми бачим майбутнє,
Де природа співає
Про минуле як мутне,
І словами грає.

Слід у душі остається
У кожного із нас,
Комусь це даром вернеться
А хтось , стоятиме біля трас.

Треба стояти до смерті
Щоб тебе пам'ятали вік,
Люди в могилах то мертві
Які не здолали цей рік...

Думай про мене

Думай про мене.. .Думай про мене...
Думай, щоб завжди була коло тебе!
Думай щоденно, думай щоночі,
Думай, як тільки відкриються очі.

Приспів:
Думай! Хай в думці я буду з тобою
Подихом вітру, у спеку водою.
Думай завжди, коли навіть не в змозі.
Думай у спокої, думай в тривозі.
Думай про зустріч і про розлуку.
Не перетворюй кохання на муку.
Тільки подумаєш -серце вже б"ється.
Все про що думаєм, з нами стається.
Пр.
Хто чистий думкою, чистий і серцем.
Очі виблискують, наче озерця.
Думкою можна весь світ обійняти
І попід хмарами можна літати.

Людина

Пишайся тим, що Бог тобі послав,
Що журавлі вертаються додому,
Що зорі в небі, як сто тисяч лав,
Допомагають місяцю блідому.

Що ти, Людино, праведно живеш,
Що друзі мають честь про тебе знати.
Коли ключі від серця підбереш,
Пишайся тим, що зміг ти злість прогнати.

Пишайся мальовничістю лісів,
Дощем на груди і хорошим ранком,
Далекою дорогою світів,
Життям, яке пульсує із доданком.

Пишайся ти шляхом, який пройшов,
Майбутнім і минулим, чистим полем...
І що Людину в серці віднайшов,
І що не відцураєшся ніколи.

18.09.2013

26-27.10.2018

Куди іти.Й на що чекати.
Що нас манить у вихрі змін.
Чому так важко подолати цей теплий сон.
Цей вимір мрій.
Чому душа невпинно б’ється у цьому хорі самоти.
Як важко там іще прийдеться,
як легко доти не дійти.
Коли пройде цей страх первинний.
Коли зірки нам скажуть хто є хто.
Тоді дзвіниці спів покірний
замкне це коло в точці ноль.

Мама на чужині

Боже мій ріднесенький , що мені робити
Як мені за свою ріднесеньку ,богу помолитись
Мамо , мамочко рідненька чом ,ти мене покинула
Ти поїхала , на чужину
А дітей своїх на кого залишила.

Привіт, моя рідна
Як ти там? Я знаю
Що ти мене безмежно кохаєш
І хоч я лиш бачу тебе у вісні
Я довіряю кохана тобі

Ми зараз далеко одне від одного
Та зміниться все і будем разом ми
Ми зможем все разом оце пережити
Бо ми одне ціле і це не змінити

Одного грудневого світлого дня
Прийду я до тебе і скажу Моя
І більше не стане між нами ніхто
Бо Ми є частинки чогось одного

Ода війні

В теплий літній день, сонце не стигло ще встати
Як німецькі солдати почали кордон перетинати
Наче ураган на аеродроми і міста налетіли літаки
Йдуть вперед мільйони, танки, мотоцикли і полки
Нерівний бій ведуть і гинуть перші захисники
Геройський подвиг здійснюють чиїсь сини і брати
Бринить голос із магнітофона, печальні слова
Диктор гучно промовляє – почалась велика війна
Чути плач матерів та сестер, йдуть на фронт чоловіки
Шумно марширують і не знають чи повернуться вони
Вперед, на смерть за Батьківщину велику свою
За рідних, коханих та друзів, не дадуть пощади ворогу
Криваві битви, полон і нелюдські страждання
тяжкою, безсонячною буде доля солдатська
пройдуть тисячі кілометрів, села і великі міста
постануть перед ними, озера і велика ріка
Скрізь вогонь, постріли автоматів і гармат
Москва, Київ, Мінськ, Донбас та Сталінград
Місяцями буде йти двобій і народи чекатимуть змін
Перед хоробрими солдатами впаде на коліна Берлін
Настане новий ранок, сонячна та весняна пора
Звучатимуть такі очікувані слова – Перемога.