Вірші

* * *
Так довго дощ іде...
Немовби всі небесні сили
Сльозами землю оросили
На нас прогнівавшись.
* * *

Прощання заробітчанки

Серцю рідні місця
У відкритім вікні промайнули,
Жалем сповнені груди
Ледве стримують здавлений плач.
Я прощаюся з вами...
Дорогої ціни ви набули,
України простори.
А вагони вже ринулись вскач.

Я прощаюсь з тобою,
Моя люба і рідна країно.
Може навіть надовго,
І не дай Біг того на біду.
Якби мала я змогу,
Полетіла б на крилах нестримно
Щоб побачити вишню
У батьківськім веснянім саду.

Доле! Доле моя!
І чого ж ти мене забуваєш?
Тяжко жить в чужині.
Коли сняться зелені гаї
Чи настане пора,
І ти, доле, про мене подбаєш,
І тоді не вві сні заспівають мені солов' ї

Ти не дивак. Знай про це

Ти не дивак. Знай про це.
Якщо хтось скаже тобі в лице
яким тобі потрібно бути -
пропоную це забути.
Можливо, всі регочуть з тебе
і друзів ти, нажаль, не маєш,
ти сердишся сам на себе,
бо ти інший, й сам це знаєш.
Й навіюється на тебе сіра печаль,
очі блищать, мов срібло й кришталь
і сльози течуть, бо ти без друзів - один.
Це триває не кілька годин,
а цілу вічність. Ти кожен день
спілкуватись зі всіма старався,
а вони у відповідь - ігнорують, мов пень.
Ти ж, звичайно, цього злякався
й почав в собі проблему шукати,
бо ніхто на тебе уваги не звертає...
Кожен має свою емблему
й за нею схожих на себе шукає.
Знайдеш друзів й ти своїх
де місце знайдеться для всіх.
Тільки знай, що ти - не дивний,
знай одне - ти особливий.

Чарівна

Ти чарівніша за ніч...
Ти прекрасніша за день...
Твої очі, вони як небеснії зорі...
Вони глибші за море.

Із ніжним маєвом краси.
В них навіки, тонути хочу я
А запах твій, цей ніжний запах...
Він зводить з розуму мене.

І в снах моїх, там тільки ти!
Блукаєш ти..., радієш ти...
Між просторами небес
І по стежині небокраю...

Ти спускаєшся з небес.
По теплих променях ясних
На чисті трави омиті свіжими вітрами
Та ранішніми дощами...

І вкриті, казковими квітками.
Лише тобою я живу!
Лиш тобою марю у вісні...
Тільки ти в моїх дмуках.
Тільки ти в моїй душі.

Посміхається мальвами літо...

Посміхається мальвами літо;
В ніжний затінок кличе мене.
День буяє барвистим цвітом,
Наче в ранніх пейзажах Моне*.

Вітерець в ніжнім танку вальсує...
Щось шепоче зі всіх боків.
Кров юнацька на всю пульсує;
Чути гаю зворушливий спів...

Квітне липа, буяють квіти;
Небо - озеро голубе...
Та навіщо мені це літо,
Якщо поряд немає тебе ?!?...

«Маки» — картина французького художника Клода Моне була написана в 1873 году. Картина була представлена на першій виставці імпресіоністів в 1874 году.

Я бачив світ: Берлін, Париж, Варшаву...

Я бачив світ: Берлін, Париж, Варшаву,
Софію, Прагу, Берн та Лісабон...
Обідав в Римі, пив у Відні каву;
Їв у Мадриді смажений хамон.

Пив «Шардоне» я у Красунь Долині*;
Вдивлявсь з любов‘ю в небо голубе...
Але таких жінок, як в Україні,
За все життя я не стрічав ніде.

11.11.2018.

Долина Красунь* - знаходиться неподалік центру Егера (в 20-ти хвилинах). Перші переселенці цих земель поклонялися богині Венері, на честь якої і назвали долину. Тут розташовано близько 200 винних погребів, багатьом з яких вже кілька століть. Вина - на різний смак - можна дегустувати та купувати.

Твоє кохання

Обійми відкрий своєму коханню,
що стукає в серце твоє.
І знову, і знов душа співає
від щастя, весна настає.
Як світяться очі,
промінчики в серці.
"Спасибі, що ти в мене є."

12:04
27.03.2019

З днем!

Чимало вже минуло днiв народжень.
Й чимало вже лунало побажань.
Та в цей святковий день, не хочеться мовчати,
А вiд душi Вам щиро побажати:
Нехай бажання всi вашi здiйсняються,
Зi швидкiстю обертання землi.
З роками здоровья додаеться,
I серцем будьте молодi.
Щоб горя й смутку вiк не знати,
Сльози забути гiркий смак.
Лише усмiшку дарувати-
Всяк мить, всяк день i по всяк час.