Знайдеш
Шукає, знаходиш, горить.
Безодня неба голуба блакить.
Вір, що пройдеш цілий світ!
Щодня твори новий колорит!
Шукаєш по небі свій шлях,
Зірка до зірки шепоче,
Блукаєш в чужих краях,
Але вони вірять в тебе охоче.
Знаходиш життєву перлину
В тумані простору життя .
Вже маєш на її перспективу,
Та довести її до кінця.
Горить сонячна мить,
Всесвіт виклик кидає,
В нове покоління біжить,
Що часу на зупинку не має.
Влайдар-ЯР
Дим
Якось ввечері на кухні,
Я тихенько закурю.
Цигарки дістану з пачки
І всі їх підпалю.
Цей дим, піде до тебе.
І я його, не зупиню.
Вікна всі по зачиняю
Щелі теж я затулю
Та коли вже закурю,
То дим, не відговорю
Хай би як ти, не ховався.
Хоч куди б ти, не тікав.
Двері щільно б зачиняв.
Та якщо я закурю.
Дим повторюю, не спиню
Ти його відчуєш точно
Наркотично та так звично
Тільки ти забув про мене
І про мої яскраві теми.
Все проходить і це минуло.
Я більше не курю
Ох ці сигарети надиміли .
Як ти згадав, за них, за мене .
Та вони вже догоріли.
Бережіть Україну.
Бог свята величність
Це велика сила
Дорога до нього
Дуже, дуже мила.
Дорога до нього
Є дуже легка
Честно й справедливо
Жити до кінця.
Де ж ти сину бачив
Дорогу до бога?
Де ж ти сину бачив
Сам живого бога?
У своїй уяві
Й мальовничих снах
Бачив мамо бога
Бога в небесах.
Він на колісниці
Небо об'їзджає
Нашу рідну землю
Землю прикрашає.
Він згори все бачить
Про усіх все знає
На землі всім людям
Він допомагає.
Нашу Україну
Він найбільше любить
Бо найкращу землю
Дав їй в подарунок.
І ліси й озера
І вода джерельна
Гори і долини
Квіти чарівні.
Все це є від бога
Від нашого бога
Матінки природи
Матінки землі.
Бережіть ви землю
Бережіть родину
Бережіть ви рідну
Нашу Україну.
2020 рік.
Є Бог, є віра, є думки
Нема священників на небі
Святих немає на землі
Но в серці кожної людини
Є Бог, є віра і думки.
Церков багато є на світі
І кожна церква є права
Чому ж тоді, так зла багато?
Так ,може правди там нема?
І розколоти Україну
Допомогли також попи
Бо об'єднатись не зуміли
І від Росії відійти.
Не вміємо за когось порадіти
І молимось всі за своїх
А в нас одна є Україна
Її ділити нам не слід.
Міняється людська свідомість
У церкву кажуть не ходіть
Святі місця , святі ікони
У храмі можуть погубить.
Святим є Бог отець всевишній
Творець і неба і землі
Твої молитви тихі, щирі
І справжня віра у душі.
Моліться дома ви до бога
Не буде розбрату в церквах
Не буде зла, не буде злоби
Не буде гніву у серцях.
Бо Бог один, на цьому світі
Цей світ його , він сотворив
І дав нам право в нім пожити
А ми руйнуємо його.
Так об'єднайтеся всі разом
І помоліться вдома всі
За нашу рідну Україну
За мирне небо на землі.
20.04 2020р.
***
Я пишу тобі вірш, хоч клялася - не буду.
Я і так забагато тобі віддала,
Я так довго боялася, що скажуть люди,
Що не знаю: чи тліла, чи й справді жила.
А тепер мені легко: я вільна, мов вітер,
І по венах у мене мистецтво тече.
Трохи плакала... Байдуже, вітер все витер,
І олівчик в руці обернувся мечем.
Виявляється, сильна, хоч дещо наївна.
І не здамся так просто, образ не прощу,
Я - гроза весняна, я - могутня стихія,
Не підходь, бо дощами тебе пригощу.
Щоб знайти в собі силу, упевненість, спокій
Треба стати на хвилю хоча би слабким,
Коли сонце раптово зірветься за обрій,
Не боятись, а просто стрибнути за ним.
мавка поліська
Вірш мого батька
Іван Зігмундович Романюк
Зимова ніч
На холоднім небосхилі
Місяць втомлено застиг.
І берези посивілі
Забрели по пояс в сніг.
Забрели та заблукали
І зітхають скрушно в ніч.
А поземки білі шалі
Коливаються зузбіч.
Денис Романюк
Змінити
Я хочу тихої погоди ,
Відчути лагідного дня.
Не маю вільної я змоги,
Назад не маю вороття.
Не повернусь в минуле,
Навіщо я там один?
Я хочу поринути в нове
Та підкорити багато вершин.
Здійснити в просторі життя,
Щоб не мати каяття,
Віднувити віру і любов,
Відчути силу своїх долонь.
Так легко в тишині
З думками бути на одинці,
Слухати свої казки
Та неймовірні небелиці.
Між іншим...
Між іншим сказані слова,
змінили правила відносин.
Погода в серці дощова,
на небі проглядала просинь.
У променях весняних днів,
між іншим нарікали марно.
Потрібних бракувало слів,
тому й на серці було хмарно.
Не зупинилися на мить,
один повз одного, між іншим.
В дрібницях не змогли спинить,
а потім знехтували більшим.
Гришко Валентина