цирк
чи бавуває німий цирк?
без слів та вигуків?
де всі щасливі та задоволені?
де немає дитячих вигукіх та оплисків,
де кожен клоун на вазі та з кладом?
хах, дивно, про-те, я мабуть
і сам цього не хотівши,
розказав всю суть буденості.
де цирк це люди
які безкінечно в нього грають,
самі ж цього не розумівши.
червяве тіло
я впавши на підлогу,
застину немов би холодець.
моє тіло поставлять в холодильник
та через 3 дня з’їдять,
та в середи я опинюся з червяками,
які виїдять з мене усе людське.
та пройдуть ще дні,
та мене згадають,
коли я вже буду переварений людьми
🇺🇦😢
Ці дітки не прокинуться вже зранку,
І їх не поцілують вже батьки!
Тільки оплакуватимуть до світанку,
І молитимуться, щоб згинули ті москалі..
У чому ж винні ці маленькі діти?
Що вбила їх клята Орда.
Тепер вже носить на могилу квіти,
Посивіла мати, яка недавно була молода.
Маленькі янголи, які геть не винні
Що доля так страшенно підвела.
Кати розплатитися за все повинні,
За всі знущання, за всі забрані життя!!
Шаран Світлана
Ніч
Певно ніч, то найкраща пора
Місяць, зірки, тихо, спокійно
Не ганяє в дворі дітвора
Не збиває із ніг щохвилинно
Не б'ються хлоп'ята із-за машини
Певно ніч то найкраща пора
Пора для роздумів та спасіння
Спасіння від смутку, якого й нема
Масалович Софія
Скільки...🇺🇦
Скільки уже тіл під прапором країни,
Під ними вже не просте земля.
А де майданчик був,там вже руїна
А пам'ятаю,гралось там дитя.
Скільки ж людей втекли із свого дому,
А скільки не дойшли до укриття??!
Тваринок своїх вкриваючи собою,
Рятували ціною власного життя.
Скільки ж міст обстріляли вже ракети,
Небо сіре вже від цих бомбардувань.
І тих страшних, безжальних гранатометів
Скільки нам ще терпіти тих страждань?
Скількох дітей не дочекались мати,
Скількох чоловіків не зустрінуть вже жінки!
Нізащо не пробачимо жодної втрати,
Ви обов'язково відповісте за всі гріхи!!!
Привиди
(ідея автора Місячна_соната)
Літають привиди надії
Вони це тінь мого життя
Бажання, найсвітліші мрії
Яким немає вороття
Життя лиш сіре і буденне
Сказав я радості бувай
Та мрії вічні незбагненні
Ведуть вночі в свій тихий гай
Від них нікому не сховатись
І рідна привидам пітьма
Та я не буду захищатись
Бо кожна ніч лише одна
Чекаю не змикаю очі
Коли порину в вир подій
І скоро привиди співочі
Відкриють світ моїх надій
Автор вірша: Анна Ходіс
Beautifulfairy1
Я тебе кохаю
Я тебе кохаю, та важко це сказать,
Моя душа немов страждає, цього не можна показать.
Я наче хочу бути поряд, побачити посмішку твою хоч раз,
Та як загадаю, що це не можливо, вся радість згасає в той же час.
Повір, моя любов чиста, без брехні та обману,
Так це нікому не потрібно, та я залічую цим якісь рани.
Лаура Василько
Моя душа..
Моя душа, знову блукає,
Куди дітися, вона не знає.
Моя душа довго страждає,
І що точно відчуваю, вона не знає.
Моя душа повна мрій та кохання,
Прошу, не посилай мене у вигнання.
Я тільки хотіла тобі довіряти,
Душу свою, тобі подарувати!
Тебе забуду швидко, обіцяю,
Та коли це станеться, я не знаю...