Незнайома для тебе
Незнайома для тебе - моя душа
Хоч колись гуляли ми разом,
Ти ще тоді випадково сказав:
" Я люблю тебе!"
Й потім тихо пісню для мене співав.
Повір я тоді просто не знала,
Що забути не зможу тебе.
Ніч настала я мучилась довго ,
Просто голос хотіла почуть
Такий ніжний , сонний
Ти не зрозумів , що то була я,
В слухавку коротко сказала:
"Кохаю тебе , більше ніж весну."
Зачувши слова ці , ти радісно крикнув.
Тоді ми щасливі були.
Та знала б я , що зрада довго чекати не буде.
Минали хвилини і той поцілок з іншою
Я бачила як сон страшний.
Та ти побачив , що я застигла
І коротко сказав "Бувай!"
Це слово для мене раной відізвалось
І потім шрам ще той довгий зостався.
Я вже чути себе не хотіла
Просто вірила , що ти прийдеш
Та ти не прийшов , ти кинув мене.
І стала тобі я незнайомою вдруге.
Прлбач мене , що скучала я за тобою
І голос зривала часто,
Що ревнувала даремно.
Та все таки я ж просто кохала...
Над Гориню
Над Гориню соловейки,
Вечер цілий щебетали.
Нашу рідну Україну,
У піснях, вони згадали.
Над Гориню журавлі,
Кружляли ніби у вісні.
Кружляли так вони грайливо,
Що українців, всіх манило.
По Горині лебідь плив,
Сльозу прозору він пустив.
Голубку жаль йому стає,
Орел літає, всіх клює.
Він так клює голубку ту,
Що та упала у пітьму.
І все затихло на завжди,
Усіх убили, ті орли.
Таксист відвези далеко мене!
Далеко, хоч на край світу.
Туди де зустріну кохання своє
Там де по-справжньому щасливим я буду.
Де немає печалі і смутку немає
Де в радості проходить життя.
Де люди проживають в достатку
І не потрібно думати про буття.
Де власником життя свого я стану,
Де обмежень і правил немає,
Де гроші з кішені дістану,
Спущу все на вітер наче їх не було і немає.
Хоча знаєш, таксист,
Не потріно нікуди везти мене!
Залиш усе як є!
Бо кохання зустрів уже я своє.
Тобі не місце в цьому світі!
В якому хаос і зневіра,
Де немає конституції й закону
Й править всім одна людина.
Цей світ гнилий і безсердечний,
Немає правил. Він є небезпечний.
І люди гинуть тут, за принцип,
Душу віддають для Бога.
А решта хто не вірить в нього
Вбиває й робить беззаконня.
Вони не вірять в Бога
Й душу продають для чорта.
Продають її заради грошей,
Заради слави і заради коксу.
А перед смертю хочуть відкупитись,
Неначе забули про гріхи свої.
Не зрозуміти їм ніколи,
Що кров з душі-грошима не відмити
І гріх так просто не покине їх!
Тобі не місце у моєму світі!...
03.01.2018р.
Скажи дідусь, що діється у нас?
Ти-ангел.і тобі з небес видніше.
Тут знов настав страшний воєнний час,
На україні вже немає тиші
На сході пекло- гинуть хлопчаки
Вони дідусь, ще зовсім молоденькі,
А дехто без руки чи без ноги
Сліз водопади виплакали неньки
Ти про війну колись розповідав
А ми дітьми те слухали мов казку
І кожен з нас собі це уявляв
Що можемо потрапити в цю пастку,
Що може повернутися війна
І змусити нащадків вже страждати
Скажи дідусь чия у тім війна?
Ми завинили й час прийшов розплати ?
Ти там у Бога миру попроси
Для нас,своїх дітей своїх онуків,
Ти ближче там а в наших голосів…
Немає сили.загубились звуки
Ти там у Бога правди попитай,
Щоб все таємне, стало очевидним…
Бо знаю що тобі й привітний рай…
Без неба України непотрібний…
Вірш присвячений герою УПА Григорію Рибаку
Скажи чому так сильно тебе я кохаю!?
Скажи, як без тебе живу!?
Чому кохаю? Незнаю.
Та без тебе я не живу!
Не живу бо без тебе життя я не бачу.
Кохаю бо без тебе сердце болить.
Коли тебе поруч немає я сплю неначе,
Неначе в тумані за тобою я йду.
Іду, та тебе не знаходжу.
І ось в тумані зустрів я тебе
І піднесла для мене ти скриню
В якій розбите сердце билось моє!
08.09.2017
Вірш присвячений герою УПА Григорію Рибаку
пекло на сході
Скажи дідусь, що діється у нас?
Ти-ангел.і тобі з небес видніше.
Тут знов настав страшний воєнний час,
На Україні вже немає тиші.
На сході пекло - гинуть хлопчаки
Вони дідусь, ще зовсім молоденькі,
А дехто без руки, чи без ноги
Сліз водопади виплакали неньки
Ти про війну колись розповідав
А ми дітьми те слухали мов казку
І кожен з нас собі це уявляв
Що можемо потрапити в цю пастку,
Що може повернутися війна
І змусити нащадків вже страждати
Скажи дідусь чия у тім війна?
Ми завинили, й час прийшов розплати ?
Ти там у Бога миру попроси.
Для нас,своїх дітей своїх онуків,
Ти ближче там, а в наших голосів...
Немає сили,загубились звуки
Ти там у Бога правди попитай,
Щоб все таємне, стало очевидним…
Бо знаю що тобі й привітний рай…
Без неба України непотрібний…
Бережи її …
А ти тільки уяви…вона не твоя…
Вранці з нею прокидаєшся не ти
Її сонні очі цілують не твої губи
А вона ж така гарна вранці
Вона готує сніданок не тобі
І не до тебе поспішає на зустріч
Не тобі розповідає як прожила день
Чи не з тобою ділить проблеми і радості
Не тобі пише ті зворушливі sms…
Не тобі присвячує вірші…
І ногами дарує задоволення не твоєму тілу
І не тільки ногами…
І не тільки тілу…
І ось тут…за вушком…цілує не тебе…
Так,як уміє цілувати лише вона…
Так як ти любив …
Не з тобою мріє про майбутнє…
Не тебе чекає дома з гарячою вечерею
Посміхається не тобі…
І навіть в істериці б*є кулаками не твою грудну клітку…
Не витираєш ці наївні сльози…
І листівки,і подарунки не тобі
Не гуляєш поруч по нічному місту
Не твої звички вона знає краще за свої…
І ніжність…обійми…не тобі..
І нігтями…по спині …не твоїй…
Не твоя дружина…
Не твоїх дітей мати…
Не твоя…
І нічого вже не виправити…
Вона зовсім не твоя…
Страшно???
Тоді бережи!!!...
Назарій Білько