Машка...
- Що хочу те й роблю, - кричала Маша,
Бешкетниця, вреднюлька, наша,
Ще й зуби шкірить, затискає,
Погрожує, б'ється, кусає...
- Моє життя, нелізьте, - сказала Маша грозно,
Вже дівчина доросла, сильна,
Оглянулась, добавивши сльозно,
- Лишіть в покої, я людина вільна...
По совісті, по свому розуму жити,
Як серце відчуває, так робити,
Незвертати уваги, неслухати,
Що, як, коли і де, раз і назавжди комусь, втюхати...
Хто Машку буде чіпати, дурниці якісь казати,
Того, занадто умного, требуде наказати,
Недоводьте краще, до гріха,
Бо буде ваша мордочка, червона синява...
Ага
Майорова Фея
Нерозрушати...
Словами і поступками,
Допомагати, а нерозрушати,
Неспокушати, ненервувати,
Нервову систему, оберігати...
В книзі, все про все, написано,
Що небезпечно і немислимо,
За друга, життя віддати,
О це я розумію, круто...
Зла жінка дім свій, розрушає,
Ні совісті ні співчуття, немає,
А чоловік нехай на камені, будує,
Бо на піску, враз вітром, здує...
А діти рідненькі, брати та сестри,
Стоять горою, одним за одним,
В який ми час живемо,
Скоро вже прийде, всьому кінець!...
Родина, рідні бубуся й дідусь,
Нехай множаться, нехай цвітуть,
Скоро може чіпи вже стануть, вживляти,
Роботів з людей, робити...
Мдааауж, потім ще напишу про число звіра 666!(
Як мати відправляла на війну...
- Сину мій, рідний, милий,
Ти самий сильний і красивий,
Небійся, непереживай, все буде добре,
Живим чим бистріш, повертайся...
Нехай Господь, тебе благословить,
Захищає, хранить,
Молися, ангели нехай, охороняють,
І пуля всіх вас, минають...
Небійся, загинути, але заради Бога,
Хай відступає, усяка тривога,
З Богом лишень, захищати,
Сміло, вперед, воювати...
Присвячується солдатам нашим у АТО!
Нехай Бог, вас хранить!
Істинний, справжній Бог!!!
Слава Україні, героям слава...
Глупишка...
Наївна, малишка - глупишка,
Сарказмом з нею говорили,
З компанією поганою, зв'язалася,
Звичок противних, понабиралася...
Куди ж малишка, там тобі немісце,
Там заклюють, на дно зятягнуть,
Прошу тебе, облиш те все, глупишка,
Непрощу собі, як щось з тобою станеться...
Ти хвора на голову!...
Твердили їй,
- та ти ж слаба на голову,
Тобі лиш лікуватися в лікарні,
З тебе нічого у житті невийде,
Ти є пуста, нікчемна, як собака...
- з тобою ніхто недружитиме,
Ні один хлопець з тобою нежитиме,
Ніхто тебе нелюбитиме,
Лиш буде ненавидіти і битиме...
Буде тобі так важко, будеш одинока,
На серці рана залишалася, глибока,
Невміла все ж за себе постояти,
Навчилася, як є усе сприймати...
Можна сказати, збожеволіла від того всього болю,
Психічні хвороби розвивалися,
І сил вже небуло боротися з юрбою,
Ще більше зненавиділи і насміхалися...
Вона незнала що робити, куди дітися,
Їй так хотілось, притулитися, зігрітися,
Зустріла, свого чоловіка, єдиного,
Найкращого, як сонечко, любимого...
Розказувала...
Напівсонна, йому говорила,
Де родилась, де вчилась, як жила,
Жалілася, так гірко плакала,
А потім голосно сміялася, балакала...
Далі буде...
Боротись за права...
За справедливість, за мир, смиріння,
За вищу освіту, професійне вміння,
Один за всіх і всі за одного,
Щоб сонечко світило і життя, гуло...
#*%&₴+-
Правильний!...
Правильний, ходив, усіх повчав,
Сварив, шукав помилки і переправляв,
Привітна, щира, добра пані, всіх жаліла, пригортала,
Потім жостоко й безпощадно, обсуждала, слухи розпускала...
Законники, холодні і черстві,
Під каблуком, дорослі і малі,
Господствує брат старший над молодшими,
Знущаються сильніші над слабшими...
Кожен думає про себе, загрібає,
Іншого небачить, не співчуває,
Не чує, як хтось просить допомоги,
Як помирає від хвороби і знемоги...
Єхидні і лукаві плани, промишляє,
Ні краплі людяності, совісті, немає,
Брехливо в очі дивиться, нечервоніє,
Про когось пікліваться, доглядать, невміє...
Винить в проблемах всіх і все,
І виправдовує лишень себе,
Використовує, безумствує, плюється,
Завідує, п'янствує, б'ється...
Кінець...