На прощання
Я пишу цього вірша на прощання друзі Адже серце і душа зараз у недузі
Дуже важко це казати,
Підвело кохання
Адже бачу фото я з вечора до рання. Захопила мою душу, полонила серце
А як хочу щось сказати закриває дверця
Як казав мій братик Свят
За козацьку долю
Не мінятиму шаблюку на ліжко з тобою
В щирість моіх почуттів ти не маєш віри
Що страшніше може бути
Людськоі зневіри
Пробачайте нові друзі і брати по зброі Залишаю поки Вас від себе в покоі
Я можливо повернуся
Подолавши болю
Але зараз я побуду на одинці з собою
Орех Владимир
На дозорі
Сміється місяць,сяють зорі
Холодна ніч, а я в дозорі
Падає сніг, мете стежки
Гуляє вітер навкруги
Стоіш, вдивляєшся у даль
А з неба падає кришталь
Навколо тиша, ні душі
І тільки поле навкруги
Пройшов цей день.
Пережили.
Відбили все, що лиш могли
Були атаки і обстріли
Немов мішель стоїш у тірі
Стріляли з всього що стріля
Що аж здригалася земля
Палало небо, горів танк Стріляв в долині Ураган
Страшний був бій
Страшна війна
Але краіна в нас одна
Одна краіна, одна ціль
Одна в нас радість, один біль
Дуже шкода, йде війна
Та Батьківщина в нас одна
Один ворог, один путь
Я украінець, цим горжусь
Верховна зрада
Наступили на Вкраіні
В ці години важкі днини
З сходу лізе руський "брат"
І у владі в нас бардак
Кролик Сєня, наш прем'єр
Знов бере якийсь бар'єр
В нього хватка козака,
А повадки всі жидка
Вирішив він всіх підмять
Все в людей простих забрать
Стать прем'єром на віка
То ж включає дурака
Зібралась боярська рада
Названа верховна зрада
Все рішають як нам жить,
Що нам істи і що пить
Підняли вони тарифи
Світло й газ немовби рифи
Ім Європа шле приказ
Сєня пише свій указ
Підняли вони зарплату,
Для військових, скажем так от,
Як пішли ми получать
Мінус п'ять, ні дать ні взять
Ось така про нас турбота
У людей на них ікота
Вони хочуть все урвать
А в людей нема що брать
Ну, а Петя, той що цар
Видно часто ходить в бар
Очі наче у китайця
Пора брать його за яйця
Як закінчим воювать
Розіб'єм російську рать
Зробим знов перезагрузку
Не дамо ми всим ім спуску
Розженем верховну зраду
Вила вставим Ляшку ззаду
Розіб'ємо опоблок
Буде ім усим урок
Не забудем ми і Юлю
Та що крутить в косі дулю
Знов посадим у візок
І відправим мотать срок
Як розгоним всю цю срань
Пострадає і гарант
Заживемо на віка
Ось такий мій сказ. Пока.
Буде помста
Пролітають вгорі журавлі
І вночі світлом зорі засяють
Покидають найкращі сини
Свою землю, ідучи до раю
Помирають славетні сини
Від руки москаля супостата
Але знають, що ім не пройти
Буде помста від брата за брата
Подивіться брати навкруги
Йде війна на Вкраіні кривава
Знову діти Золотоі орди
Йдуть війною, та буде розправа
Над краіною ходить печаль
Біль і смуток у кожній родині
Знову хитрий, підступний москаль
Вкоротити хотів наші днини
Подивіться брати до гори
Сяють зорі як промені з неба
Це не скорені наші сини
Янголами сміються до тебе
Буде битий проклятий москаль
Ще не довго до тієі години
І усміхнемось ми крізь печаль
І помолимось ми по загиблим
Мила
Ти гарна мов би та калина
Яка розквітла у саду
Колюча наче та шипнина
Тебе кохаю лиш одну
Твоі яскраві сині очі
Немов волошок зорецвіт
Тобою марю я щоночі
Без тебе день стає що ніч
Твоі уста немов пелюстки
Троянд рожевих дивний сад
Я пригорнути тебе хочу
Твоі уста й моі уста
Твій лагідний і ніжний погляд
Віддав би я своє життя
Співучий і коханий голос
Що відправляє в забуття
Дівочий стан, немов осина
Тьмяніє мозок як дивлюсь
Осанка наче журавлина
На твій лиш образ я молюсь
З тобою мрію у коханні
Пізнать найкращі відчуття
Щоб кожну мить наче в останнє
Провести все наше життя
Біль
Вітер вщухає. Навколо дим
Мало хто заздрить навіть живим
Що нас чекає, знову цей жах?
Хто нас врятує, Господь чи Аллах?
Квіти схилились до скроні бійця
Мамо моліться за душу юнця
Скільки молитов летить до Богів
Боже врятуй ти дитину мою
Сотні молитов летять до небес
Але у житті не буває чудес
Матінка плаче, ховає дитя
Народ на колінах проводжає бійця
Скільки ще знищить невинних сердець,
Війна Украіну взяла під вінець
Скільки ще душ забере ця війна
Боже мій милий, за що це все нам
Ти і я
Як я хочу знову тебе побачити
Щоб пощезли всі самотні роки
Я не знаю що може це значити
Можливо сказати в останнє, лети
Як набридла безмежна моя одинокість
Відчувати самотність в колонах людей
Як набридло це все, ця жорстокість
І ці звістки про друзів, ні, їхніх смертей
Як я мрію так ніжно тебе пригорнути
Доторкнутись волосся, поцілувати в чоло
Але можу одне, посміхнутись
Доторкнутись до фото, його замело
Вже давно я не маю на зустріч надії
Все замерзло навколо, давно вже зима
Навіть вогник погас, більш не тліє
Десь далеко є ти, нас нема
* * *
Коли я дивлюсь в його очі, я лечу
Коли я бачу його усмішку, я радію
Коли він дивитися на мене, ятремчу
Коли сумує він, я сумую теж
Він світ і покора моя
І кращого в світі небуло і нема