Іду з тобою
Нарешті пахне все весною...
Нарешті дочекались ми...
Живе все радістю й красою
"Нарешті" - тихо мовив ти..
Казкове небо заколисує маля
Наспівні пісні соловей співає
А я іду, радію мов дитя
Іду з тобою, світ цього не знає...
Ярема Анна
Ти ж зможеш
Ми створені для польотів
Чому ж не ширяєш ти?
Чому ти не віриш більше?
Ти ж зможеш усе пройти
Зупинись, подивися угору
Над тобою небесна блакить
Під ногами земля сувора
І життя постійно спішить
Ти зламався? Це все, що ти можеш?
Ні, не вірю я в щось отаке
Ти звичайний? Невже? Озирнися
Тут не має також "митця"
Тому, достатньо скиглити
Зберися, твій час прийшов!
Іди і доведи всім філософам
"Я зміг, я все пройшов"
Щоб жити
Я-просто людина
Я не геній і не фаворит.
Я звичайна, я просто людина,
Що іде, і її не зупинить.
Можливо я нуль і ніхто,
Але все попереду
І я буду творити.
Я всі перешкоди пройду
Незламно, достойно, що б жити.
Я зможу, навчусь, я прийду,
Мети я дістанусь, все зможу скорити.
Я сильна, я просто живу
Й роблю це, для того що б жити)
Шоколад
Жарт
Дбайливий Павич для Звірят — Докторик,
Цукерки — мавп'яча мана,
“Агов, Мавпенята, бананам - “кердик”*,
Смаколикам теж - “хана”!**
Щоб ніжне здоров'я міцніло “на лад”,
Щоб зиск видавався значним,
Я вам презентую усім шоколад,
Він дуже-предуже смачний!
Він зробить могутнім, відважним, “крутим”,
Солодкий, хоч зветься “гіркий”,
Та тільки ось Рімці (мавпеня) здається сумним,
Чому, Мавпеня, ти такий?” --
“Не відав би я з шоколадом нудьги,
Та в мене із ним — нічія:
На жаль превеликий, від бляхи-фольги
У мене завжди печія!
...................................
*кінець
**кінець
Панін Олександр
Настане день
Настане день і ти усе зламаєш,
В один момент розвіється життя.
Настане день і ти вже не повернеш,
Оте моє прекрасне почуття.
Настане день і ти все зрозумієш,
Ти зрозумієш навіть це життя.
Настане день,настане мить,
Та буде пізно й ти зрозумієш як воно болить.
Просто так🌵
Не треба слів
Не треба слів коли кричить душа,
Вона й без слів усе тобі розкаже.
І весь свій розпач вмить усім покаже.
Не треба слів коли тече сльоза,
Її печаль лиш знають небеса.
Ти просто знай і пам'ятай,
Життя тобою буде завжди грати.
А ти....а ти.....а ти.
Ти будеш падати,щоб встати.
Щарманщик
Обгорнувся спочинок туманом...
Виринаючи нишком з імли,
Злий Шарманщик блукає майданом,
Де стоять спорожнілі столи.
Злий?
Нітрохи — розвіює мряку,
Світлий він чарівник, не дикун.
Лиходій не Шарманщик ніякий,
Лиходій, це Ліхтарник —
Чаклун!
Зло глибинне повзе
з потойбіччя,
Тьмяно блимають злі вівтарі,
Капелюх закриває
обличчя,
У руках мерехтять ліхтарі!
Насилає нехай лихоманки -
Подолає Шарманщик чуму,
Розлітаються співи шарманки,
Відступає Ліхтарник в пітьму.
Геть!
Із міста втікай Лихоманко,
Посміхайся, наш друг Зореквіт...
Доброспіви дарує
Шарманка,
Знову ранок
і Сонцю привіт!
Прошу
Я прошу не дай загубитись мені в пітьмі
Я прошу не дай покохати тебе сильніше
Я прошу покажи хто насправді ти
Я прошу, я молю чи не чуєш ти ?