Вірші

Пам'ятаю вечір осінній

Пам'ятаю той вечір осінній,
Ми стояли під теплим дощем.
Ти дивився на наші тіні,
Я дивилась на тебе з плачем.
Ти сказав,що "ми" непостійні,
В моїм серці тепер тихий щем.
Ти сказав,що "ми безнадійні,
Все закінчилось цим от дощем.

Чому...

Чому цей час біжить так швидко?
Здається, вчора ми були дітьми.
Чому життя журавкою курличе?
Чому як чую цей чудовий спів
Я згадую батьків і рідний дім...

Дитя..

Дитя - ти бездоганне!
Таке мале й кохане
Таке тендінте і кригке
Таке омріяне і недоспане!

Твій перший крок, твоя усмішка
І перше слово, дорога не легка
Ти ще ледь-ледь переставляєш ніжки,
А вже бурмочиш якісь свої слова

Чудовий день, красна природо,
Милуюсь образом пісень!
Чудовий день, о світе милий,
Тебе люблю й черпаю сили.

Люблю життя, люблю , кохаю
Люблю природу і співаю
Милуюсь барвами ідей
Горжусь квітучим вхором пісень

Я дякую за цей чудовий край
Де ріки, квіти й водограй)

Не смій

Не смій опускати руки.
Ніколи! Чуєш? Не смій!
Де б ти не був
І навіть в час розлуки
Ніколи не смій опускати руки

Усі ми люди...
Кожен падає і робить помилки
Але лиш ті проходять далі,
Хто в час негоди зможе встати і іти

Моє

І знову Всесвіт весь мов на долоні.
І знову все маленьке і кригке
Мов з порцеляни, миле і просте
І квіти, знову все ще бездоганні

Таке воно мені все рідне, все моє
Усе найкраще, ідеальне, чарівне
Тут весь мій світ, усе моє життя
Увінчане в квартетах і октавах.

Мамі

Сьогодні небо вкрилося зірми
Мов рушничок, що вишивала мама.
І так , як хрестики у мами ,
Зірки були великі і малі,
Такі ж охайні як і ті,
Що з ранку вишивала мама

Осінній...

Осінній ранок-
Поосінньому прекрасний
Холодний-теплий- як завжди
Люблю тебе бо кожен раз ти класний
Хоч й трішечки банальний,
Та пусте....