***
В цивілізованих країнах,
У іноземця є мета,
Державну знати на чужинах,
Щоб нею мовили вуста.
А в Україні до закону,
Лунають меншості слова,
В незадоволену промову,
«Што ущємляют іх права».
Липка Денис
Козаче
Козаче
Гей, юначе,
Славний козаче.
Йди но сюди,
На чужину йди.
Вмерти не бійсь,
Богові молись.
Не бійся крові пролити,
Не дай ворогові на Батьківщину ввійти.
Синичка
Синичка -
Пташка - невеличка.
Люта Зимонька настала
І Синичка пісеньку заспівала:
Зіні - зіні - зі!
Не боюся я Зими.
Ти, Зимо, мене не лякай,
Я нізащо не покину рідний край!
Зима все чує і лютує,
Диким звіром виє.
Час йде, час минає,
Пташка знов співає:
Зіні - зіні - зінь,
А Сонце вже і теплінь!
Сонечку, любе, світи,
Не йди за хмари ти.
І потанули усі сніги,
І скресли криги.
Зима звільнилась,
А Весні місце лишилось.
Птахи цвірінчали
На весь ліс Синичку прославляли.
Мамо(До Дня НЕБЕСНОЇ СОТНІ)
Мамо,мене не боліло
Коли гад у мене стріляв
Прошу тебе мамочко рідная
Ти не плач
Бо у шелесті трав
Ти почуєш мій голос
Ти почуєш мій голос тремкий
Прошепчу тобі тихо на вушко
Мамочко,я ще живий!
_kasiyan
На дозорі
Сміється місяць,сяють зорі
Холодна ніч, а я в дозорі
Падає сніг, мете стежки
Гуляє вітер навкруги
Стоіш, вдивляєшся у даль
А з неба падає кришталь
Навколо тиша, ні душі
І тільки поле навкруги
Пройшов цей день.
Пережили.
Відбили все, що лиш могли
Були атаки і обстріли
Немов мішель стоїш у тірі
Стріляли з всього що стріля
Що аж здригалася земля
Палало небо, горів танк Стріляв в долині Ураган
Страшний був бій
Страшна війна
Але краіна в нас одна
Одна краіна, одна ціль
Одна в нас радість, один біль
Дуже шкода, йде війна
Та Батьківщина в нас одна
Один ворог, один путь
Я украінець, цим горжусь
У темряві ночі, я вірю лиш в те,
Що одного ранку я знову побачу тебе.
Ти посміхнешся так лагідно, ніжно!
І слова ці промовиш так втішно:
"Війна закінчилась, люба моя!
Дочекалась ти свого героя!"
Але це лиш сон, і війна ще триває...
І коханого додому ще немає
Я буду молитись, щоб ти повернувся
І до мене так солодко ти пригорнувся
Їх там сотні в бою полягло
Бо вони аж до самої смерті служить присягли
А скільки поляже, ще не відомо?!
А чи повернуться вони всі додому?!
Чи великою буде братська могила,
Де наша гордість спочила
Але я вірю, лиш в те
Що одного ранку я знову побачу тебе...
Колос Христина
доля країни
Прийшла нова влада
До України
Кров проливати
З голови до коліна
Нові депутати
Зарплату забрали
Себе збагатили
Хати покупляли
Пішли в АТО
Сфотографувались
Повернулись назад
Та не переймались
Що на сході країни
Бійці помирають
За неньку Вкраїну
Кров проливають
Серце країни
Розбито навщент
Про це не хвилюється
Наш призидент
Та почуйте будь ласка
Ви голос народу
Що Україна
Хоче свободи
Хоче почути
Що війни вже нема
І що нарешті
Вільна вона
Нелюба усім нам
Московська раса
На Україну сказала:
"Земля оця - НАША"
Із нами воює
Ось це руський рід
І Ленін і Сталін
Із давніх ще літ...
Про це ще багато
Можна сказати....
Роздумувати та написати.....
Ода війні
В теплий літній день, сонце не стигло ще встати
Як німецькі солдати почали кордон перетинати
Наче ураган на аеродроми і міста налетіли літаки
Йдуть вперед мільйони, танки, мотоцикли і полки
Нерівний бій ведуть і гинуть перші захисники
Геройський подвиг здійснюють чиїсь сини і брати
Бринить голос із магнітофона, печальні слова
Диктор гучно промовляє – почалась велика війна
Чути плач матерів та сестер, йдуть на фронт чоловіки
Шумно марширують і не знають чи повернуться вони
Вперед, на смерть за Батьківщину велику свою
За рідних, коханих та друзів, не дадуть пощади ворогу
Криваві битви, полон і нелюдські страждання
тяжкою, безсонячною буде доля солдатська
пройдуть тисячі кілометрів, села і великі міста
постануть перед ними, озера і велика ріка
Скрізь вогонь, постріли автоматів і гармат
Москва, Київ, Мінськ, Донбас та Сталінград
Місяцями буде йти двобій і народи чекатимуть змін
Перед хоробрими солдатами впаде на коліна Берлін
Настане новий ранок, сонячна та весняна пора
Звучатимуть такі очікувані слова – Перемога.