Коли холодна прийде осінь,
І як закінчиться війна,
Семерть вже не чекатиме на нашому порозі.
А поки ще палають небеса,
Та чутно гул житів відібраних чужими,
Вогні скорботи - наші чудеса...
Гібіскусом уквітчані стежини.
Як плач дітей, що лишаться без тата,
І горе матері, що прийде на могилу сина,
Не справити поламанії ґринджолята,
Зап'ятнана у кров історії стежина.
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись