Війна на Україні
За вікном в нас спокійно, ще птахи співають,
Усі люди ще вільні ще свободу мають.
А на сході країни люди волі не мають,
Бо над кожною домівкою боєприпаси літають.
Матері у домівках сльози проливають,
І на страшну війну синів не відпускають.
Ми ще маєм надію, що розвіється зло,
Й люди хочуть, щоб цього більш не було.
Моя Україна не впаде на коліна
Не вклониться ворлгу в ноги
Ми вільні як птахи
Ми маємо право на мову
Дамо волю слову!!!
Ми не роби прокляті
Ворогів заклятих!
Не станеться війни
А ти спробуй мрійни
У далеке майбутнє
Що ти там бачиш?
Здається я знаю відповідь
Напевно жахливі руїни
Нашої батьківщини України
Ми будем боротись за неї
Ми будем боротись завжди
Тому що рідного дому
Ніхто не віддасть примусово!
Ніхто не віддасть свою честь
Врагу на безкінцеві мучення!
Ми горда ми сильна країна
І разом це все ми пройдемо!!!
Вставай Україно рідна, вставай в нерівний бій,
з фашистською навалою та зовнішніх катів.
Кати нам жити не дадуть російські браття рідні -
вони в могилу заведуть, як Гітлер свій народ.
Вставай, Україно молода, країно ти моя,
бо ворог жити нам не дасть і дітей нам ростити.
Хай щастя, мир і злагода, настане серед нас -
ми будем бити ворога, поки не настане мирний час.
Вставайте, вставайте, браття, всі боріться за свої права,
щоби Україна вільною була.
Аби схід і захід був як брат і сестра,
покажем ворогу, що ми одна сім’я.
Ми будем бити ворога, ми будем його гнать,
з своєї України і покажем йому мать,
Щоб всі лихії спогади залишись уві сні,
стіною станем, браття, всі на рідній ми землі.
На рідній ми землі боротись будем,
за нашу незалежність у бій всі ми підем.
Поки ми ката й ворога зовсім не проженем,
порядок в Україні своїй ми наведем.
Я гордий тим, що українець зроду,
Радію я, душа моя співа,
Коли калина дивиться у воду,
Коли забута пісня ожива...