Вірші - Любов

Ти серця мого осінь золота..

Ти серця мого - осінь золота,
Неспокій мій, окрилена надія,
Солодкий мед твої палки вуста,
Мого життя жадана мрія.
І весни нас з`єднали навіки,
Залишивши позаду всі незгоди..
А очі, мов палаючи зірки
Вдивляються та прагнуть насолоди.
Мій літній ранок, вранішня зоря,
Мені завжди висвітлюєш дорогу,
Нестримних почуттів бурхлива течія,
Ти тиша, що породжує тривогу.

Мені з тобою разом вже не бути,

Не знаю, чи на щастя, на біду

Але мене непросто так забути,

Й усі мої слова"люблю"!

Мій силует побачиш всюди,

Ти закохався саме в цю, одну!

І байдуже, що там говорять люди,

Але у твоїх очах я теж тону!!

Я наші літні вечори забуду,

І вже не напишу просте"привіт"

Кажу це сотий раз, більше не буду

Для мене ти є цілий Світ.!

Поглянув ти в мої холодні очі,
Пройшовши повз, нічого не сказав.
Тобою п'яна я була тієї ночі,
У спокої мене твій погляд не лишав.

Ти бачив, як під алкогольним танцювала,
Хіба можна таку як я любить?!
Навіщо тієї ночі дозволяла,
Тобі мене додому проводить.

Ми йшли кидаючись сніжками,
Казав мені, як ти без мене жив.
Ти зміг зібратися з думками,
Сказав, що розлюбити не зумів.

Я не вміла складати вірші...

Я не вміла складати вірші,
І зовсім не знала про що там писати.
Але ті рими лилися просто з душі,
Моє серце про це не хотіло мовчати.

Ти був у мене найкращим секретом,
Хіба так швидко можна змінити людину?
Вчора ніхто, а сьогодні я стала поетом,
А ти так хотів знайти ту саму, єдину.

Так знаєш, ти її уже знайшов!!
Коли дивився у прекрасні, карі очі.
Вона давно забула, що таке любов,
А ти говорив про неї їй щоночі.. Я не вміла складати вірші,
І зараз у мене не так ідеально виходить.
Та це не просто слова, а крик моєї душі.
Про кохання яке уже не проходить!!!

***

На твоїх островах - знову осінь,
Знов тумани й дощі безкраї…
Я тобою живу і досі,
Я єдину тебе кохаю!
В тебе інші тепер висоти,
Інші друзі вже й інші маршрути...
Та я знаю , кохана, достоту,
Що не зможу ніколи забути
І ті зустрічі наші колишні,
І щасливі безсоннії ночі,
Й твої губи, солодкі, як вишні,
І твої з поволокою очі…
На твоїх островах - знову осінь,
Йдуть дощі без кінця і без краю…
Я тобою живу і досі,
Я тебе лиш одну кохаю!

Історія любові

А знаєте хочу таку любов як в фільмах
Щоб раз і на усе життя
Щоб було все так гарно й романтично
І щоб цій любові не було кінця
От так сиджу я і мрію
І фрагменти з фільмів я беру
Але признаюсь я вам чесно
На місце тих акторів
Ну когось іншого кладу
Багато раз я вже так робила
Але тільки зараз до мене дійшло
Що в кожної людини
Історія любові особлива

ЩАСТЯ КОХАННЯ

Такого літа не було, як цьогорІч,

І зорі так не сяяли ніколи...

Яка зворушливо - п'янка серпнева ніч!

А як чудово пахне матіола!

Кохання наше - мрійний острівок

У морі щастя, в літньому розмаї...

Нам добре так!

Нам добре так удвох,

Що аж не віриться, що так в житті буває,

Невинна

Так тихо ступала по сходах у Пеклі...
Тримавши за руку ту ніжність тендітну,
Напевно, боялась. Не вірить Упертий,
Що справді собою він змусив розквітнуть,
Відчути блаженство... Тремтіння... Лиш дотик
Від тіла палкого. Дарує ту грішність
Для неї земної, що поруч, навпроти,
І досить гаряча кохана... Ця вічність...
Минають в оргазмах хвилини блаженні,
Він знає, як краще доводити жінку,
Володар пекельний... І поруч знамення,
Ця діва невинна, що скорить відтінки:
І лиха, і горя... І Пекла палкого...
Крокує жадана, і справді невинна,
Не чинить проблеми та влади стрімкої,
Для неї володар — то гордість левина!
А більше не треба, лиш бути з коханим,
І ніжно тулитись... Бо тіло гаряче...
Так тихо ступає, як справжнє бажання,
Невинно говорить, він слуха дитячу
Наївність і радість, приємне зітхання,
І справді не треба казати щось більше:
Кохає невинна... Кохає і любить...
Сьогодні дарує для неї ці вірші,
Пекельну повагу, і годі прелюдій!
Заносить до ліжка... А далі секрети,
Не варто пізнати цю пристрасть тим дурням,
Ту грішність жахучу, те щастя пекельне,
Ті люди не знають, де палко, де буйно...
Де справжня спокуса вбиває той сором,
Вином напуває, і гонить весь розум,
Забудьте слова ці, як дивну дорогу
До сенсу спокуси... Пекельної прози...