Жоржини для танців
З'єднались частинки матриці в танці,
Кохали й любили на дивних світлинах,
Наступні хвилини зовсім вигнанці!
Так гарно, що вітер гойдає в жоржинах...
Волосся жіноче, добре пахуче...
В жоржинах тремтіло і тіло у нього,
І знайде кохана щастя жахуче!
В жоржинах прекрасних стежину, дорогу,
І буде тулитись ніжно до серця
Зірками своїми, і тілом гарячим...
З'єднались коханці в матриці долі,
Ніщо не розлучить торкання киплячі,
І довгі, і щирі, в матриці голі!
В жоржинах вітрисько сховає подружжя
Коханців любові... Сорому квіти...
І пройдуть століття, настигне байдужість,
І дехто все знайде: голі й роздіті...
Кохались в жоржинах щасливі собою,
Та в інших світлинах: старість на радість,
Танцюють коханці, ще досі їх двоє,
І роки не змусять танці чи жвавість
У ритмі кохання покинуть подалі...
Світлини покажуть: треба лиш розум,
Щоб просто зуміти і жити надалі,
Не тілом, а духом плести цю прозу.
Файна Торрі
Сижу один
Я знову сижу один,
Вдихаю цей гіркий дим.
Та думка з голови не йде ,
Коли вже те щастя прийде.
Чи знайду я ту людину,
Свою кохану ,єдину .
І хай грізно реве грім,
Хотів би бути з нею всупереч усім
Та любов зараз як тренд,
Де тебе не чекає хепі енд.
І вкотре ти будеш сидіти на сходах один,
Видихати цей гіркий дим.
Іванішен Олександр
Дивишся у вікно
Сидиш і дивишся у вікно,
Ну і що, як воно?
Знову згадуєш оті стосунки,
А у голові робиш підрахунки?
Ти місяць уже як живеш один,
І всеодно вдихаєш нікотин?
Усі вже гроші провтикав ,
Так і досі на ноги не став.
Ведеш себе наче мала дитина!
У кожного буває нещаслива днина,
Ти мусиш усе це переступити,
Щоб далі щасливо жити.
Зможеш зробити абсолютно усе,
І хтось щастя у твоє життя принесе.
Для тебе вона стане музою,
А не якоюсь там обузою.
Разом ви будете мости будувати,
Нікому не дасте свій будинок ламати.
Хто б із вас не опускав руки,
Ви пройдете усі земні муки.
Ну що друже, покурив?
Ну що друже ,покурив?
А тепер сядь і розкажи що начудив
Чи тебе вкотре киданули ?
От так зібрали речі й дременули ?
Усе буває друже ,
Навіть і коли не дуже.
Ти буде думать про любов, що буде гнать до серця кров
З'явиться людина з якою будете чудити,
Тай не буде часу понудити.
Будеш звать її кохана,
Ось тоді загоїться серцева рана.
Передиветесь ви фільмів море,
Та й не будете думати про горе.
Між нами кіломентри
Між нами секунди, години, кілометри.
Ми не бачилися, здається, тисячу років.
Гіркий присмак мрії, солодкий дим сигарети –
Без тебе мені набридло зустрічати світанок.
Розумію причини від’їзду, та тільки
Мені на них начхати.
Ось курю і не сплю, мені цікаво знати
Скільки я в житті з тобою мушу випробувати.
Вона
Вітер ровіває твоє русяве волосся,
Під сонечком переливаєшся усіма барвами колосся.
Я дивлюся у твої глибокі і прекрасні очі,
Вони снитимуться мені кожної ночі.
І посмішка твоя так яскраво світила,
Що аж у мені весь лід розтопила.
Губки твої горіли червоним вогнем,
Поцілував би тебе без проблем.
Завжди буду милуватися тобою,
Твоєю неземною красою.
Рівних тобі тут не знайти,
Хоч бери і на іншу планету лети.
Відстань
Не дивлячись на те що нас розділяюь кілометри, мені це не завадить ділити з тобою квадратні метри.
З кожним днем інтерес до тебе мій зростав,
І ось ,цей день настав .
Ідеал -це далеко не моє, але я відрубаю руку за своє.
І я навіть оком не моргну,
Тому що за тебе ,весь світ з ніг на голову переверну,
ти дорога мені людина і нас не розлучить ніяка скотина.
Просто розумієш ти як наркотик ,і я тебе ревную котик.
І я скажу тобі слова, які снились мені у вісіні, а саме "ТИ ПОТРІБНА МЕНІ"
Очами
Убивай, ріж
І все, що маєш ти постав на гострий ніж
Все, що плекало твої думки
Забудь і викинь, як старі носки
Ті уста, що тебе ласкали
Зайдуть за ті далекі хмари
І про, що тут далі говорити
Можливо помовчати?
Ні, я буду на весь світ кричати!
І про тебе, дуже довго забувати
Тими довгими ночами
Буду мріяти
побачити тебе
Своїми карими очами
Сокульський Василь