Вірші - Любов

Кохання

Ще до створення світу
Сплели наші душі боги,
Ми, неначе симфонія
Й дух вечірніх феєрій.
Ми – володарі часу,
У наших очах –
Відзеркалення різних світів,
Не існує в коханні ні часу, ні міри
Ні стін та бар’єрів…

В нашій пам’яті – подвиги лицарів
Й драми закоханих дам,
Часи війн і руїн,
Відкриттів та мистецьких шедеврів…
Поціловані вічністю…
Лірика світу й життя…
Ми пройшли крізь епохи…
Кохання ж зосталось відбитком душі
На папері…

Ти для мене...

Ти- мої зорі,
Ти мій океан
Ти - моє сонце,
І водночас туман.
Ти найгірша моя отрута
Нагорода- яка не здобута.
Ти сп'янив розум
Як той дурман,
Ти - мій таємний обман.
Навічно я в цьому полоні
Неначе щодня потопаю у найглибшому морі!

Для коханої

Кохана, ці слова для тебе
Я не помер, я ходжу по землі
І тепло спускається униз на землю
Для мене і для тебе, як тоді

Чути твій голос веселий,
Він біжить швидко у течії
До мене лунає твоя пісня
Спів твоєї душі

Ти як пташка, невловима для мене
Граційна, прекрасна, це ти
І думки що ти мені подарувала
Лишаються у мені назавжди

Молодість лишається за спиною
У неї у записах інші клієнти
Тепер я не помру, буду живий
Бо маю у пам'яті ці моменти

Глибше твоїх очей я не дивився
Ніжніше не обіймав, ніж тоді
Ніколи не знав, не сподівався
Серце розлетілося на уламки дрібні

Інколи я літаю над містом
Пролітаю і дивлюсь довкола
Сонце заливає вулиці золотом
Благодаті простирадлом шовковим

І серед потоку людей десь є ти
Хоча я можу помилитись
Бажання бачити знову тебе
З часом не хоче змінитись

Ми знайшли те що шукали
Із скрипом відкрили ворота
За ними закохані усього світу
Любов їхня сильна й висока!

Я шукаю тебе в своїх снах

Я шукаю тебе в своїх снах...

Я шукаю тебе в своїх снах,
Розкриваю маленькі долоні.
І лиш відблиск тіні в очах
І стікають сльози по скроні.

Обернись в моїм сні, проясни щось.
Все стоїш ти до мене спиною.
Прокидаюсь.. .Краплини дощу на вікні,
Тихі кроки якісь за стіною...

Сповідь закоханого

Ти, сподобалася мені.
Неможу тебе, я забути,
Ти приходиш до мене у снах
Хочу з тобою лиш бути.

Очі твої голубі,
Усмішка твоя мила,
Згадуючи тебе,
Я знову стаю щасливим.

Мила моя, дорога.
Дівчино кохана,
Серце ти полонила моє.
Ключі від нього забрала.

Важко мені на душі,
І серце від смутку аж рветься,
Мрію зустріти тебе.
Чомусь мені це невдається.

Я незнаю що зараз між нами,
Чи кохання чи згасло усе
Я надіюсь що рано чи пізно
Ми поговорим про це.

За чашкою кави присядем,
Розкажу кохана тобі,
Як я скучав за тобою,
Довгі і нудні ці дні.

Моє серце рвалось від болю,
Коти немов душу скребли,
туга мене ця вбивала
Життя немов хвилі плили.

За тобою сумую я досі,
Згадую як все було
Закохані ми і щасливі
Та жаль що це швидко пройшло.

Ти красива і ніжна трояндо,
Немов в Падишаха саду
Твій аромат дуже пянкий,
Завжди памятати буду.

Я зустрів тебе зрання

Я зустрів тебе зрання
Напувати вів коня
Як та сила наді мною
Понесла мене з собою
Тих очей не здужав я
Полюбив тебе зрання

Ой, тебе полюбив
Ой, себе загубив
Ой, тебе молоду
Ніччю темною вкраду

Знай мене молодого
Знай мене холостого
Знай мене день і ніч
Тебе прошу на зустріч
І тепер ходжу з конем
Ніччю темною і днем

Ой, тебе полюбив
Ой, себе загубив
Ой, тепер із конем
Ніччю темною і днем

Де ж ти моя мила
Де ж ти чорнобрива
Де ті карі очі
Де коси дівочі
Там десь місяць сходить
Там десь зорі водить
Там від водопою
Де ми йшли з тобою

Ой, прийди до Дону
Ой, хоч в не погоду
Глянь, як вітер хвильку
Нагоня на воду

Де коси дівочі
Де ті карі очі
Де ж ти моя мила
Де ж ти чорнобрива

Там десь місяць сходить
Там хтось зорі носить
Там від водопою
Де ми йшли з тобою

Прийди моя мила
Прийди чорнобрива
Прийди на зустріч
Тебе прошу день і ніч

***

Моя любов до тебе буде жити вічно
У променях надії і паростках весни
У кожному польоті, в щасті, в мрії
У ніжності світанку і темряві пітьми


Моя любов до тебе, не зникне й не замре.
Яснітиме сміливо і знову оживе.
Тебе вона врятує, за тебе і помре
Та житиме з тобою, ніхто вже не вкраде...

Сьогодні знов мені наснився
І міцно-міцно обіймав.
І ніжно погляд твій світився,
Коли крилом ти огортав.
Ти пригорнув мене до себе,
Чоло цілунком таврував:
"Я знов прийшов, моя, до тебе.
Ніколи я не забував."
І тепло-тепло так відразу стало,
Життя по венах потекло,
І скресла крига, запалало,
Вогнем любові запекло...
Я міцно-міцно притулюся,
Закрию очі, знов засну.
До твого серця прихилюся,
Твоя, у сні і наяву...