Нові вірші
Завтра буде інакше
Нічого не змінити
Зроблене лишається повік
Мені так хочеться любити
І вірити, що я є чоловік
І серце відмовляється старіти
Думки зринають і летять у всесвіт
Я тут і зараз, я вже хочу жити
Вічності торкнутись і завмерти
Досить розрухи, німої гарячки
Усього, що вчило ненависті до себе
Потрібно негайно виходити з сплячки
Просити Бога про безкрайнє небо
Затопити простір почуттями
Вийти назустріч яскравому сонцю
Пробачити безповоротно і без тями
Зловити ще єдиний раз твій погляд
Холодні зими, і плейлист пісень
Розмови ні про те, про се
Тижнями блукати у спогадах лишень
Відчути щось, а заразом і все.
Більше не час відвертатись
Додолу ховати стомлені очі
Прошу тебе, досить боятись
Зорі неймовірні цієї ночі
А завтра все буде інакше
Правда, вона достоту неминуча
Усе повернеться до свого початку
Ти знову засяєш, ніжна й квітуча
Самотня Самотність
Лютневе намисто
Ніч замітає за нами сліди,
Тихо довкола, спокійно.
У затишній схованці разом є ми,
В перегляді зразу два фільми.
Біла, як сніг, пелена угорі,
Ніжиться аж до світанку.
Лагдіний дотик, пальці твої,
Чаю налию у склянку.
Дорога засніжена мчить десь туди,
І вітер шукає в одежі шпаринки.
Хочу знайти далекі сліди,
І ними пройти без зупинки.
Маленький рай на землі з'явився,
Відблискують синім рекламні щити.
Красиве лютневе намисто,
Розмови про те, куди далі йти.
Я - це ти
Це я, такий самий
Як і ти - молодий і старий
Люби мене, кохай, прости
Я такий самий, я - це ти.
Загляни до моєї хатинки
До примарної схованки
Скільки ж у ній самоти
Буває немаю до кого піти
Твоє серце також страждає
Самотність повільно стискає
Не жени мене, збережи
Я такий самий, я - це ти
Чому
Чому так сумно, коли самотньо...
Чому не хочу далі йти?
Чому мене вам недостатньо?
Чому не можу підійти?
Чому болить, коли немає болю?
Чому забракло мені сил?
Чому забув Його я волю?
Чому відкинув небосхил?
Чому боюся вам сказати?
Чому я тут, не там де ви?
Чому не можу рівно стати?
Чому? Та все ж не назавжди..
Я більше не хочу без Тебе...
Я більше не хочу без тебе
Вчитись у самотності та відчаю
Падати на землю і ридати
Боліти і зневажати себе
Я більше не хочу без тебе
Бути залежним і мовчати
Ховати вчинки у темряві
Нищити себе, опускати очі
Я більше не хочу без тебе
Тримати любов на ланцюгу
Боятися людей, не помічати
Чужої біди та чужих сліз
Я більше не хочу без тебе
Ображатися, страждати
Шукати без кінця дорогу
Чекати безнадійно правди
Я більше не хочу без Тебе...