Вірші - Любов

Покинула невчасно душу...

Покинула невчасно душу,
Була й пішла собі любов,
Тобі я вслід дивитись мушу,
Ти поряд з нею десь пішов.

Наснилася болюча зрада,
Крізь дощ не бачив моїх сліз,
Не знала я, що болем правда
Згори обірве все униз.

Скажи, де взяти мені ліки,
Які лікують віщі сни,
У сні ти цілував повіки
Якійсь чужій, а не мені.

Любов, чи знає правду про любов...

Любов, чи знає правду про любов,
В обіймах, шепотінні, цілуванні,
Душі тремтінні в якості умов,
Яких немає в справжньому коханні.

У спалахах яскравих двох сердець
Ліпили ніжністю єдине тіло,
На все життя залишився рубець
З кохання пристрасного, що палило.

Любов, чи знає правду про любов,
Коли земля пливе з під ніг, як човен,
Ніяковіє погляд знову й знов
Весь світ навколо почуттями повен.

Ми любов свою згубили самі...

Ми любов свою згубили самі,
З ночі в ніч вона до нас приходить,
В сновидіннях, наче мелодрамі
Нас шукає поруч, не знаходить.

У самотність поринали разом,
Так ховали почуття відверто
В мить змінили ніжність на образу,
Від кохання відвертались вперто.

А любов благала та просила,
Говорила, тільки раз буває,
В пам"яті залишилась красива,
Тільки в снах, а на яву немає.

** Очі немов волошкові**

Твої очі немов , волошкові
тануть погляді думок
у суміші сьози і крові
так хочеться зробити крок
Без слів... без зайвих звинувачень
подати руку навмання
І тисячі цих передбачень
страхів брехня , як маячня
Без слів ... без зайвих звинувачень
розплести косу на весні ,
подавши тисячу пробачень
кошмар закінчиться у сні .
Без слів ... й взаємної любові
так хочеться зробити крок
Твої очі немов , волошкові
тонуть погляді думок

Щасливий ти ,щаслива і я,
Законом писано по моїй книжці,
Ти знай що відчуваєш ти, те і відчуваю я ,
І це не все не свідомо трішки.

Все те що любиш ти ,полюбила і я,
Відчула серцем своїм ті імпульси на дотик
Серце завмирає коли відчуваю я
Що важко нам це все забути

Я знаю так,ти все ще не забув про мене,
Під тихий стук дощу ти згадуєш мій сміх,
І знай ще не забула я, про тебе
І не забуду вже ніколи
В моєму серці ти навік!

Зрада

Гіркий смак полину
На губах від зради
Я тебе покину
Я не хочу правди.

За брехню солодку
Я трималась чіпко
В моєму випадку
Вже зробилось липко.

Хочу я відносин
З присмаком імбиру
Червоніє осінь
Я тобі не вірю.

Тисне

Обпікає перцем поцілунок...
Наша любов, то незручне взуття.
Де знайти єдиний порятунок,
Без проблем, без віри в каяття...

Тисне боляче, не маю сили
Я так втомилася не можна йти,
Ми любов свою до дір зносили,
Босою втікаю, відпусти...

Онлайн

Я все чекаю те твоє "онлайн"
Твоє повідомлення...Чуєш?
Так хочеться бачити теплі слова
Що серце дістануть відчутно

Напевне це все таки ті почуття
В яких потонула помітно,
Відчути твій подих -
То моя мета
Бачить твої очі - безцінно!

Де ночі які провели ми разом?
Де шум тої річки мілкої?
Гойдання дерев...
Там ми були разом ,
Проводили захід вечоровий