Три Куми-Мисливці
Жарт
Три Куми йшли по лісу,
Ішли із полювання,
Хиляли оковиту,
Бач, грілися вони.
Над ними сяяв Місяць,
Кругленький, наче Млинчик,
Той кум, що вжив грам двісті,
Спроквола проказав:
“Цей Місяць — дурнуватий,
Якийсь увесь — квадратний,
Мабуть, погода зла!” --
“Ти, Куме, - баламуте, -
Так другий зауважив, -
Цей Місяць, млин, - трикутний,
Ще кажуть — косинець,
такий собі “пипець”!*
Кум третій заперечив:
“То про який вже Місяць
Триває суперечка
На кшталт - “ячмінь, чи гречка?
Про той, що висить зліва,
Про той, що світить справа:
Їх двоє, грець,
Над нами!
Перегони
Жарт
На Місяці сиділи
закохані дві Свинки,
Кабанчик і Пацюня —
щасливі Молодята,
Пацюня — вся гарнюня,
картиночка ошатна...
Був пан Кабан — вусатий,
циліндр на голові,
Було їм цікавенько,
любенько споглядати,
Як по травичці Коні
хатиночку тягли.
В хатинці — Поросятка,
веселі три Хлоп'ятка,
За ними Вовк женеться,
немов Горинич-Змій:
“Наздожену — спіймаю,
хатинку розламаю,
І кожен буде мій!
Не здожену — не треба,
Дивуйтеся на небі:
Я — Сірий Вовк-Барон,
З хатинкою змагання -
Прекрасне тренування.
Я буду Чемпіон!
Шурхенятко
Жарт
З понеділка
до суботи
Тротуаром кам'яним
Ходить Цуцик
на роботу
Із портфелем шкіряним.
На ковбаску,
на форель
Цуценя не важить,
Час від часу
у портфель
Печиво “вантажить”.
Підгледіли
Цуценятки
(Стриматись несила):
Там і справді
“Шурхенятко”
Печивом хрумтіло!
Де Мишеня?
Жарт
“Агов, Бабусю, гей,
Тебе питає Кіт,
Де хитре Мишеня
Ховається, мов Кріт?” --
“А що воно таке?
У нього довгий хвіст
І хутряне пальто,
І до крадіжки хист?
Шукає -
здобич де,
Все цупить,
що знайде?” --
“Воно, воно! -
Рудий радіє Кіт, -
Мороки джерело
(Такий мишачий рід),
Де ж я його знайду?
Скажи, не клич біду!” --
“Рудий Барон,
Шановний Кіт,
Прошу у Вас пробачення,
Такого Звіра я
Не чула і не бачила!
А запитання -
Тільки -
Жарт,
Цікавість
І азарт!”
Вечірня Прогулянка
Жарт
Приборкувач Тигрів і Левів - “Чабан”,
У нього в руках повідки та аркан.
Вечірня прогулянка — радість дитяча,
Не шкода нічого для друзів-Котячих!
І левик — Левко, і тигрище — Тигран -
Суворі мисливці, бійці — ураган.
По вулицях Тигрик сторожко чалапа,
Скрадається він на підігнутих лапах.
“Мій пане Чабане, - Тигр каже покірно, -
Щось лячно мені, на душі неспокійно,
Тут ровери їдуть, трамваї та “буси”,
По вулицях міста гуляти боюся!”
Киця Муся
Жарт
А Киця Муся — чепурна,
В Мацюні є пухнастий хвіст,
Муркоче ввічливо вона,
Все цупить, слухає та їсть!
Муся, Муся, де порічки,
Рибка де і галушки?
В Киці вушка невелички,
А у вушках — затички!
“Муся, Муся! Дрибки, дрибки!
Ти муркочеш, наче скрипка!
Соромно за тебе нам:
Потягла смачненьку рибку!
Киця слухає - “Ням, ням!
Хай вам всячина усім -
Я не слухаю, як їм!”
Собачниця
Білі лапи, білий хвостик,
Карі очі, круглий носик.
Милий ангел-розбишака –
В Ясі є тепер собака.
Друзі кличуть їх гуляти,
Та пора собаці спати.
«Ой, як шкода нам, дівчата –
Завтра зустріч, зараз хата!
Песика мені ще треба
Научити трюкам різним –
Буде точно аж до неба
Плигать із обличчям грізним!
Вивчу я тоді собаку,
Ми поїдем на виставу.
Судді зразу з переляку
Нам дадуть медаль яскраву!»
Яся вже будує плани,
Їй ночами більш не спиться.
Чує мамині догани:
«Краще б завели мокрицю!»
Їй кричать: «Вона психічна!
Пса такого треба зміям
Згодувати, бо ж навіщо
Треба він? Нічо не вміє!»
Яся слухає поради,
Яся свариться з людьми.
Каже всім недобрим: «Гаде,
Спробуй ти і пса візьми!»
Отаке життя настало
У оточення наразі.
Але цього було мало,
Мало для народу грязі.
Тож сьогодні каже Яся:
«Родичі, не треба плакать!
Просто якось завелася
В нас іще одна собака...»
Мама взяла документи,
Гроші, люстерце й помаду,
Тато згріб медикаменти —
І чкурнули до Канади…
Тож тепер вона панує,
Їй п`ятнадцять літ (із гаком).
З нею разом хазяйнують
Дві чудовії собаки!
Колискова для змій
У темному місці, де купа пилюки,
Заснула тихенько слизькая гадюка.
А вітер шепоче, гадюк колисає,
Гадюка вві сні піднеслася до раю.
В вечірнім комині потріскують дрова,
Богиня-зміюка співа колискову.
Гадюки закрили натомлені очі
І ви спіть також — уже більше півночі.