Ох ці люди бунтарі
Так звані революціонери
Душать Україну у журбі
Заможні мільйонери
Майбутнє знають наперед
Бо вони його планують
Народу все це поперек
Журяться, бідують
А тим глобальним маскарадом
Затьмарять розум нанівець
Завершать пафосним парадом
Піднімуть гордо прапорець
Народ ділять на три класи
У них усе просто є ким вибирати
Рятує те що до стіни не можуть приставляти
Так як колись за якусь підозру розстріляти
Так загалом вигляд мають класи
Бідних на фронт убивати
Середній дома вітчизну шанувати
Вищий ними всіма керувати
Кругом біда
А війну ведуть обманом
І журбу людську
Заплакують стаканом
Влайдар-ЯР
Порожнє місце...
Порожнє місце зайняла собою...
Чому і ні? Поставила питання
Де сенс життя, де межі існування?
Та тут же я! З своєю красотою.
Куди тобі протиснуться коханий,
Все зайнято у почуттях старанно,
Я сіллю притрусила твою рану
Колись хороший був, тепер поганий.
Пустелею сповита льодяною,
Так розігріла сніг, піддавши жару,
Що повернувся, не знайшовши пару,
А місце тут захоплено красою…
Гришко Валентина
Не копай іншому ями...
Жарт
Не знайдеш ліпшого
виходу,
Щоб відвернути
драму,
Будеш любити
"іншого" -
Йтимеш до храму
прямо.
"Іншому" яму
ритимеш,
Зробишся злим
і похмурим,
Хибно вчинити
вирішиш,
Звалишся
до баюри.
Споглядай, не саджай
матіоли,
Уникай багна
і пилюки,
Не копай землицю
ніколи,
Не бери
важкого у руки!
Схочеш нашкодити
"ближньому",
То не роби
нічого,
Не копай
ями іншому -
Працювати не треба
на нього!
Панін Олександр
Терпка Стояла ...
Етюд - нонсенс
Терпка стояла, наче муст,
Красуня у ночі,
Мовчала, а ні пари з вуст,
І ти також мовчи!
Ні золота не треба їй,
Ні самоцвітів теж,
Нехай вони, неначе кров,
Розмай строкатих коругов,
Зелені, сині - все без меж
В прозорості німій!
Веде, заманює вона
У темряву-золу,
Чаклує, манить,
як мара,
Тріпоче на вітру.
Іди за нею, час гряде,
не хочеш,
то не йди -
Але,
ніколи знов,
ніде
Не мрій її знайти!
І неважливо:
підеш ти,
чи, може,
дременеш -
Від долі
не втечеш!
Два Ченці
Ішли два буддисти,
Ченці молоденькі,
Ченці молоденькі ішли.
Аж ось перед ними
Велика, глибока
Калюжа вляглася на шляху...
Стояла дівчина,
Дівчина тоненька.
Не знала, що далі робить,
Чернець один проворно
Дівчину взяв на руки,
Через калюжу швидко переніс.
Пішли вони далі,
Один чернець похмурий,
Товаришу суворо докоряв:
"До жінки доторкнувся
І тим себе збезчестив,
Хіба ченцеві личить так робить?" --
"Я дівчину давно вже
На березі залишив,
Як тільки через воду переніс,
А ти вже дві години,
Похмурий та сердитий,
В думках без відпочинку
несеш її, несеш!"
Сорока
Жарт
Радіє Сорока,
блимає білим
боком,
На галявинці ростуть
кущики, кущики,
А на кущиках горять
червоненькі персики,
Пиріжки, маковники
і крученики, і вареники
Та ще й бублички!
Кожного ранку Сорока
Косить блискучим оком,
Персики смакує,
пиріжки куштує
І вареники,
і крученики,
і маковники.
і кругленькі бублики!
Кожний день Сорока
наїдається,
Перед пташкою Синичкою
похваляється...
"Покажи галявинку,
Сороко,
Принесу я пташенятам
смаколиків трохи!"
А Сорока
відмовляється незграбно,
Давить жадібну Сороку
Зелена Жаба.
"Покажи галявинку,
добром прошу,
Все одно знайду,
вистежу!"
Настрахалась, перелякалась
Сорока,
Поскакала на галявину
кривим кроком,
Не залишила
жодної дрібниці,
З'їла всі смаколики,
всі гостинці.
Ось лежить вона у хаті,
не надіється на ласку,
На живіт їй навантажили
гаряченьку праску...
Отака Сороці
розплата:
Смаколики стали
не в радість,
Отака їй спокута
за жадібність,
За
Нена-
жер-
ли-
вість!
Чорна Киця
Поза темною кімнатою...
Киця завжди -
Витончена
Панянка,
Загадкова уся,
Шляхетна,
Капризує експромтом
Неконкретно,
Непередбачувано...
Багато
Різних таємничих
справ
Зробити їй
Призначено!
Справжня Панянка,
Вишукана Леді,
В її муркотінні
Ховається
Чарівний мелодійний
Спів...
Чорна Киця
Та
Чорний Лебідь -
Втілення
Потаємних Ілюзій,
Та
Снів!
Тарган Проти Пантофлі
Жарт
Тарган.
Пантофлі політ.
Стрибок догори та вбік,
Вихорів турбулентних
скрегіт,
Деренчливий тарганячий
крик.
Не здамся!
Хоч Пантофля,
неначе Дракон...
Потрапляє голка під лапку,
З ниткою міцною вона,
З нею перейду рубікон,
У двобої з *тофлею
Поставлю крапку!
У засідці -
Пантофля друга,
Тарган зшиває їх
міцною ниткою:
"Наді мною більш
не будете
Чинити наругу.
Я вас помічаю
"чорною ниткою"
Посмикались Пантофлі
та без сили впали:
"Не будете
мене чіпляти надалі!"
Тарган оперативно
десь лезо знайшов,
Розрізав нитки,
перевзувся
і далі
У Пантофлях
пішов!
...................
*Пантофлею