скажи ту правду
скажи її, щоб зачепило душу
щоб боляче було мені до самого ранку
я забуду. обіцяю
зокрема.. намагатися.. старатись буду
ти чужий для мене
і для тебе я чужа
чужі ми люди
давай забудемо, а потім вже знайдемо
знайдемо те, що забути мали
нажаль, відтепер.. нещасними ми стали
Олена Тимошенко
ніколи не озирайтеся назад
ніколи не шукайте відповідних митів
минуле як і пройшло, так і далі пройде
варто почекати, і не поспішати
навіщо ти учора так робила?
себе заганяєш у рамки ідеалу
приховуєш у серці себе єдину.
не приховуй, а покохай
тоді як покохаєш, тоді й знайдеш свій ідеал
ніколи не просіть у когось допомоги
зламають посередині чорної дороги
там ліс, там гори, а там те море
пам'ятаєш як добре тоді було навколо?
як ти казала, що ніколи не забудемо
але забули, от вже 3 тій рік іде
ти не дзвониш, і не чути десь тебе
казала, що розкішно будеш жити
мене з собою забереш
себе я врятувала. встигла.
а ти розкішно, в землі давно вже спиш
вона
голова не мита
думки не розпутала, головне, що в тебе по вуха втюрилася
що ти за людина? кохати я взагалі не хотіла
ти прийшла і захопила моє серце, скоріше це я тебе знайшла, але я не шукала взагалі, серце само знайшло, я від цього помираю.
тебе так пристрасно кохаю
всі заклинання та промисли
всі права та обов'язки
чого відчуваю біль в області серця?
чого душа поряд з тобою не на місці?
може це взагалі не кохання?
може це просто ілюзія?
може це просто міраж?
світ охопило, і мене тобою убило
взагалі я не знаю, взагалі тебе я боюся
ти не така як всі, ніхто не схожий на тебе
все, що з нами відбувається, це просто ілюзія
все, що з нами якась дивна брехня, під назвою кохання
ніхто не знає, кого покохає
з першого погляду також буває, ми знаєм
ви перевіряйте, бо може бути просто ілюзія.
не сказала я останніх слів
все рухнуло у мить
очі наповнені слізьми
моє полум'я водою залили
серце зупинилося
в лід перетворилося
буду я йти лісами..дійду і до океанів
ніхто не запалює
ніхто не відчуває мою любов
серце викину я в океан
навіщо мені воно холодне
буде вода мені вени розрізати
в океані серце побуде до весни
тоді вже воно розтане
тоді вже й дасть волю світові й мені в останнє
в останнє я скажу слова
в останнє закохаєшся у мене знову
не вірити твоїм словам
не вірити собі
просто тихо і без звуків
спокійно зникнути у тьмі
мрія
ти сказав, що я твоя мрія
але я тобі не вірю
твої слова ганебні
і дуже ріжуть вуха
давай вже ми не будемо..
а просто все забудемо
можливо буде важко
але на душі буде прекрасно
«мрія» в тебе не одна
і ніколи не повірю, що нею стала я
всі щось хочуть знати
всі лиш тоді коли їм на душі прекрасно
але не тобі аби як страшно
всі згадують коли задоволені життям
коли є настрій та бажання жити
але не тобі
тобі хочеться як пошвидше гнити
щоб не чути звуків і не відчувати болю
все краще любов проявляється
до смерті та до чорної землі
ще трішки і буду я на дні
на дні землі
не буду чути "все гаразд? не плачеш знову?"
плачу! від радості! тому що все настане зовсім скоро.
руській мір
над тілом схилилася мати
над тілом схилилася кохана
всі вони плачуть, кричать від великого горя..
що ж ви робите руські солдати?
рятують! рятують вони нас!
скажіть мені, від чого?
ми не кликали і не просили вас
жінок, дітей гвалтують і вбивають
несуть пропаганду і знущаються
це не люди, це тварюки!
серце кров'ю обливається
без батьків залишилися діти
без дітей залишилися батьки
скажіть мені, як їм жити?
коли твоя душа лежить в сирій землі
що робити людям, в яких нема де жити?
що робити людям, в яких нема житла?
що робити їм без їжі? без води, та родинного тепла?
от рятівники знайшлися, додому потраплять в "пакєтіках"
чи будуть валятися на узбіччі дороги
немає прощення нікому! за все відповісте
за всі зруйновані долі, за всі зруйновані життя
Бог вас покарає
особливо того, що "зверху"
того вбивцю, того вашого "царя"!