Вірші - Любов

*****************

Не йди від мене...я твоя душа..
І серце у якім глибока рана..
Без тебе ж буду зовсім я одна..
Без тебе мучитимуть так страждання!

У мене вже від болю закипає кров.
Тремтять коліна, голос аж тремтить.
І вдалині я голос той почула знов,
Що так колись хотілося любить...

Ти вічний сон, в якому я живу.
Ти мій сніданок, мій обід, вечеря!
Яким насичувала душу я свою...
Ну а тепер помру ж без тебе я!!!

Не йди! Бо сльози на очах блищать
І наче кришталями замерзають
Прошу, ти не кидай у серце яд
Бо я тебе безмежно так кохаю

Я вірила тобі і марила тобою
І думала що тільки лиш твоя!
Прошу тебе, не залишай на самоті з собою
Не йди від мене,..я твоя душа!!!

Чи ти зі мною чи я сама
Мені однаково повір,
Тебе забути хочу я пошвидше
Щоб жити було легше
Не думати про твоє існування.
Бо я тебе не кохаю
Усе було і сум і самота,
І горе втрат і дружба.
Ця любов вона можлива ,
Але не для кожного,
Велика сила то кохання,
У серці тому треба мати
Одного єдиного у житті.
І буде він коханням вічним,
Я не кохаю тебе і не прагну твоєю я стати
Але твої поцілунки
Обійми мені уснах вони сняться
Коли присинаюсч я часто питаю
Чи кохаю?- і відповідаю зразу НІ.
Ні тому що він не той кого я хотіла
І я для нього взагалі не та.

...

Вони можуть бачитись дуже рідко,
І при тому в розмовах не торкатися головного,
Але ті слова, що він каже тихо,
Вона слухає так, ніби не побачить більше його ніколи.

І коли він не пише й не дзвонить довго,
Коли кожен день розлуки душу стягує обручáми,
Вона не хоче бачити вже нікого,
І ненавидить все, що сниться крім нього ночами.

МОЄ "ЧОМУ"

Моє серце кричить чому?
Чому ти мене не любиш?
Не бачиш, не хочеш, не чуєш..
Посміхаєшся вже не для мене,
І піклуєшся вже не за мене…
А було все ж так добре.
Так добре було з тобою –
Відчувати надійність й турботу.
Разом спілкуватись щоденно.
І вірити, і довіряти, і до нестями кохати…
Я чую твій сміх, бачу твої очі, я все розумію
Але марно, в мого серця свої плани на тебе,
І воно мене не чує.
Скільки часу проведено разом….
Скільки спогадів… Як?
Як все забути????
Як перекреслити те краще, що було?
Чому, чому його не цінувати?
У відповідь тиха біль і тиша.

Любов

Ти особлива
Ти неймовірна
Ти як сонце
Ти як квітка
Ти мий космос
Ти моє все
За тебе я віддам
Всього себе
Я люблю тебе всім серцем❤️❤️❤️❤️

Аркуш

Як буває сумно на душі,
Я намалюю все на аркуші:
Твою постать, твої очі,
І ті слова співочі,
Що ти колись казав мені.
Я намалюю тобі серце
В ньому побачиш те озерце,
Де схвовались всі думки -
Сумні та чорні, наче душі.
А всі інші - радісні та теплі
Я залишу все для тебе.
Лиш для тебе, моя зірка
Намалюю все я на папері...

***

І начебто нічого не чекаю,
І начебто нічого не було,
І наче більшого і не бажаю,
І наче щось в середині жило.

Ми робим вигляд, що між нами ніц не сталось,
Та в чому сенс і в чому суть,
Якщо в мені давно не розгоралось.
Якщо не так, то ти про все забудь.

Твої яскраві, сині очі
Зведуть мене із розуму -це факт,
І ще не спала а ні ночі,
Щоб не заснути з музикою в такт.

Скажи мені, що ти ще пам'ятаєш
Як губи ті, торкалися моїх,
Я гарантую, ніч ти цю запам'ятаєш,
Бо зроблю найпрекрасніший я гріх.

Я буду цілувати твоє тіло
Й не буду бачити я меж.
Я хочу щоб усе воно тремтіло
І насолоду, я отримувала б теж.

Я буду цілувати твою шию,
Залишивши мільйон слідів.
А потім губи я твої накрию,
Я хочу, щоб ти мною володів.

***

Я пам'ятаю поцілунки в шию,
Я пам'ятаю погляд твій в тіні.
Я пам'ятаю дотики по тілу,
І пам'ятаю губи ті палкі.

Я пам'ятаю руку на моїх вустах,
Що не давала голосно кричати.
І пам'ятаю той вогонь в очах,
Що я на завжди буду пам'ятати.

Хотіла б щоб та мить не мала краю,
Щоб знову був ти у мені.
Щоб знову досягла раю,
І бачити лице у темноті.

Щоб пестити руками твоє тіло,
І задоволення читати у твоїх очах,
Я хочу щоб усе тремтіло,
І щоб не відчувати біля тебе страх.

Та це лише фантазії, ти ж знаєш,
Сліпі надії на крутий фінал.
Я знаю, що ти більшого і не бажаєш,
І я сама, тобі, вознесла п'єдестал.

І сумно на душі буває,
Від слів твоїх, що кидаєш в пітьму,
Хто як не я, їх всіх запам'ятає,
Не хочу я продовжувати боротьбу.

Усі думки поховані в глибокій ямі,
Що викопала я сама.
Ти все ще на твердому п'єдесталі.
І розумію що зробила це дарма.

Твоя підтримка так мені потрібна, знаєш?
Проте, ти не даєш мені її.
Про мене просто з часом забуваєш,
Здається, що знаходжусь в цілковитій темноті.