Мої вітання всім, хто читає ці рядки і щире дякую за кожен відгук, навіть якщо це просто сердечко, адже я не є письменником з великої букви, але все ж таки, як будь-якій іншій творчій особистості, мені хочеться поділитись її плодами з іншими.
последний визит 3 года назадПоследние записи в дневнике
#Avea Dea
Ілюстрація до мого вірша "Ти знаєш?"
Можливо багато, хто чув ці рядки в пісні гурту "Калуш" - Зорі, якому безмежно вдячна, як і Вовчику Західному, який і виконав цей вірш, завдяки вам ці слова багато хто почув і для мене це важливо, але в нього є ще інше - своє продовження))
Ти знаєш, а зорі також співають,
Їх чути за великими полями,
Так по-красивому далеко,
Вони заливаються піснями,
Так по-таємному тихенько,
Що це залишиться між нами.
Ти знаєш, а море теж говорить,
Це чути в глибинах й хвилях,
Так по-красивому велично,
Вони зливаються з словами,
Так по-таємному лірично,
І це залишиться між нами.
Ти знаєш, а вітри також шепочуть,
Їх чути, десь під небесами,
Так по-красивому високо,
Вони шепочуть між містами,
Так по-таємному самотньо,
Хай це залишиться між нами.
Ти знаєш, а серцю не змовчати,
Слухай днями й ночами,
Як по-красивому рівненько,
Воно веде тебе стежками,
Як по-таємному легенько,
Що це все, що є між нами.
Последние обновления галереи
#Avea Dea
Новые стихи
Світанком
Змерзлі небеса,
У рукав ховають рани,
Весь мій біль і весь мій страх,
Що миналось, я між вами,
Давніх мрій кіно,
Чорно-біло пробігає,
П'янить мов вино,
І про тебе нагадає.
Я не знав, що можна так,
Без кохання полюбити,
Я приручений твій птах,
Хоч безкрилий, хоч беликий,
Я не знав про смерть душі,
Всіх незроджених світанків,
Лиш зашаюсь між рядків,
Твоїм спогадом, Світанко.
Стихлі у полях,
Вже вітри мене чекають,
Там в моїх краях,
Доля крила розправляє,
Я піду в світи туди,
Де ніхто мене не знає,
Може ти у снах своїх,
Ще знайдеш мене, впізнаєш.
Я не знав, що можна так,
Без кохання полюбити,
Я приручений твій птах,
Хоч безкрилий, хоч беликий,
Я не знав про смерть душі,
Всіх незроджених світанків
Лиш залишусь між своїх,
Відголоском з полустанку.
Avea Dea
Мости
Безмістовні мости,
Між різних людей,
Ну хто їх проклав,
Я не маю ідей.
Спалити, зірвати,
Лиш б не пройти,
Та не виходить,
Хай як не крути.
На незримих каркасах,
Лишались дроти,
І знову...
І знову зводились мости.
А P.S доля шепоче
"іди"...
Залишилось вино
Я душу шукала,
А знаходила тіла,
Мій погляд палав,
Залишалась зола.
Знов бруд навкруги,
І не видно зірок,
Хтось повен туги,
Хтось повен думок.
Більше я не сміюсь,
Та й не плачу давно,
Сподівання пройшли,
Залишилось вино.
P.S
Розхристані очі мого почуття,
Втомились дивитись в далеке минуле,
Їм хочеться бачити лиш майбуття,
Та погляду твого, вони не забули.
Мені б тут залишитись
Мені б тут залишитись,
Спинитись не на мить,
І на ліси дивитись,
Й забути, що болить.
Із горизонтом злитись,
І знати що горить,
Не полум'я руїни,
А міста тиха мить.
А потім на світанку,
Почути трепіт крил,
То птаха з сходом сонця,
На зустріч дню летить.
Я
Загублена в заплутаному світі,
Бажаюча прожити неподібно,
Шукаюча тебе в безмежнім літі,
Тебе, єдину душу мою рідну.
Знаходячи й втрачаючи одразу,
Щаслива і нещасна одночасно,
Отримавша і ласки і образи,
Та зрозумівша, що життя прекрасне!
P.S
Невже єдиний спосіб стати щасливим в цьому житті - це зійти з розуму?
Новые красивые фразы
Не завжди ясно, куди нас ведуть шляхи, майбутнє примарне, тому що воно ще не існує, минуле не зміниш, воно вже існувало і лишається мить, яка по-суті і є визначальною.
Кохання - це не метелики в животі, кохання - це коли квіти в душі розпускаються.