Спинитись не на мить,
І на ліси дивитись,
Й забути, що болить.
Із горизонтом злитись,
І знати що горить,
Не полум'я руїни,
А міста тиха мить.
А потім на світанку,
Почути трепіт крил,
То птаха з сходом сонця,
На зустріч дню летить.
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись