Новые стихи
Перше кохання
Перше кохання (Із шкільного зошита)
В.
Моє ти щастя – ніжне і кирпате,
Рум"яні щічки, очі голубі,-
Я так і не наважуюсь сказати
Отих три слова головних тобі,
Хоч подумки було тих спроб багато,
Та певне знав, що цього не зроблю…
Невже самій так важко здогадатись,
Що я тебе...
Що я тебе
люблю !?
Анатолій Черняхівський
коли були ми молодими
Зимовий вечір новорічний.
Студентська радісна пора.
Що наша юність буде вічно,
Ми вірили, як дітвора.
Було і весело, і смішно -
Ми нахилки пили вино,
І обнімались ніжно – ніжно,
І цілувались, як в кіно.
А більш нічого і не треба
Тоді, коли ти молодий,
Тобі в дарунок - зорі з неба,
Мені - щасливий рік новий.
Спогад
День безпросвітній, занурений в спомини…
Дощ пориваєтьcя снігом іти…
Раптом війнуло – як сонячним променем,-
Там за вікном у тролейбусі – ти!
Жаль, але бажане тільки здалось мені,-
Мряка і сутінки знову довкруж.
Жовті листочки –кораблики осені -
Мокнуть в холодних озерцях калюж.
Змерзлі дерева до затишку туляться...
Щемом на серці - утрат гіркота...
По спорожнілих оголених вулицях
Бродять заручені сум й самота.
***
На твоїх островах - знову осінь,
Знов тумани й дощі безкраї…
Я тобою живу і досі,
Я єдину тебе кохаю!
В тебе інші тепер висоти,
Інші друзі вже й інші маршрути...
Та я знаю , кохана, достоту,
Що не зможу ніколи забути
І ті зустрічі наші колишні,
І щасливі безсоннії ночі,
Й твої губи, солодкі, як вишні,
І твої з поволокою очі…
На твоїх островах - знову осінь,
Йдуть дощі без кінця і без краю…
Я тобою живу і досі,
Я тебе лиш одну кохаю!
ЩАСТЯ КОХАННЯ
Такого літа не було, як цьогорІч,
І зорі так не сяяли ніколи...
Яка зворушливо - п'янка серпнева ніч!
А як чудово пахне матіола!
Кохання наше - мрійний острівок
У морі щастя, в літньому розмаї...
Нам добре так!
Нам добре так удвох,
Що аж не віриться, що так в житті буває,