Стихи - Юлія Грицай

Розбите скло не стане цілим знову,
Минулий рік назад не повернеш.
Та всупереч всьому душа готова
Летіти в ті краї, де ти живеш.

Вона не чує слів перестороги,
Що далі буде лише каяття.
Від неба лиш чекає допомоги,
З єднати разом два наших життя.

А той, по кому серце плаче,
Давно про старі мрії вже забув.
Та щоб душі не вмерти від розпачу,
Всевишній неможливе б повернув.