Місяць тане у твоїх очах,
А зірки намистом осипаються додолу.
Як розчиняюся у нас,то гине страх
І,мов обпечене,зникає горе…
Лечу на білосніжних крилах—
Ти не обрізуй їх,будь ласка,
Любов’ю ніч життя накрила,
Любов як сон,а сон—неначе казка…
І сниться знов: з тобою йду я до вінця,
Й троянди,вплетені у коси,
А за спиною тінню ходить без кінця
До неможливості красива осінь…
Oksana Matsenka
Куди пропали наші спільні мрії ?
Куди зірвалася остання щирість ?
Туманний спогад у душі жевріє,
В очах вже довший час їдуча сирість...
Як закричить від розлуки душа—
Небо аж навпіл здригнеться,
Ти пішов,як завжди,неспіша—
Вітер закрив незачинене серце…
І коли міцно сумуватиму у горі,
Твій голос—як вода,земля,як сіль…
Немов самотній корабель у морі—
Такий чужий,далекий,але Твій…
Сидітиму в пастельному вагоні
Із чаю чашкою. Тепло в душі тій.
Даровані квіти. Пелюстки червоні.
Загублені квіти. Про втрачене літо…
Потрібен час. Щоб звикнути. Забути.
(Ти обіймай мене міцніше…)
Минула осінь. Сніг. Вже скоро лютий.
А я і далі пишу про кохання вірші…
І в апогеї розпачу в пустій кімнаті
Втрачаю голос. Прошу,не мовчи.
Бездушно у душі кружляє сніг лапатий,
Байдуже вже як рік лежать твої ключі…
А пам’ятаєш?
як ми мріяли про море,
І цілували вітер прямо в очі?
«З тобою?...навіть в горе…»
Ти пам’ятаєш ті безсонні ночі…?
І парасольку,порвану грозою,
І чисте небо,мов із ванни.
Як спогади текли сльозою—
Оті банальності біля вокзалу…?
Ти не забув…я вірю…мушу!.
Напишу. Може навіть не згадаєш…
Та знову рветься в душу
оте прокляте—
пам’ятаєш ?...
Я к розам хочу, в тот единственный сад,
Где лучшая в мире стоит из оград,
Где статуи помнят меня молодой,
А я их под невскою помню водой.
В душистой тиши между царственных лип
Мне мачт корабельных мерещится скрип.
И лебедь, как прежде, плывет сквозь века,
Любуясь красой своего двойника.
И замертво спят сотни тысяч шагов
Врагов и друзей, друзей и врагов.
А шествию теней не видно конца
От вазы гранитной до двери дворца.
Там шепчутся белые ночи мои
О чьей-то высокой и тайной любви.
И все перламутром и яшмой горит,
Но света источник таинственно скрыт.