Под впечатлением от песни Ромарио - "Настоящие солдаты".
Настоящих войнов мало, их не видно по ТиВи,
Но давно им не хватало такой песни о любви.
О любви, в которой нету ангелочков, нежных слов,
Где за Родину в атаку ходят танки из стихов.
Точно меч букет сжимая, после громкого: - Банзай !
Всех цветами закидает настоящий самурай.
И стихами как штыками, пробивая в хамстве брешь,
Не владея языками доблесть мчится за рубеж.
Счастье наших будущих рассветов,
Эхом слышу в рифмах озорных.
Так давайте дёрнем за поэтов
Вискаря, как сто грамм боевых.
Настоящие солдаты, это те кому закон -
Сердцу памятные даты, не бравада, а поклон.
Они верят что солдату нету смысла погибать
И готовы как гранату демографию взорвать.
В них живут мечты другие, генералом быть не в кайф,
Их ведь в годы холостые взяли в плен ЧИЖы и ЧАЙФ.
Рома спел им как молитву - нету истины в войне !
Проиграли в ЗАГСе битву, счастливы теперь вдвойне !!!
Счастье наших будущих рассветов,
Эхом слышу в рифмах озорных.
Так давайте дёрнем за поэтов
Вискаря, как сто грамм боевых.
Настоящие солдаты всем за грубость морды бьют,
Не нужны им автоматы, тумаками выдают.
Их пленить давно пытались и пороки и нужда,
Но они всё улыбались, говорили: - Ерунда !
Им всегда повсюду рады, они сеют благодать,
С ними горе и преграды начинают пропадать.
И когда всех настоящих будем знать и почитать,
Толпы алчных и спешащих нас не смогут побеждать.
Счастье наших будущих рассветов,
Эхом слышу в рифмах озорных.
Так давайте дёрнем за поэтов
Вискаря, как сто грамм боевых.
©Автор Саша Осинсян.
Хочу себе такую подругу, хочу и все!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Красивое слово "подруга" - в нем многие качества есть! Подруга верней, чем два друга! В подруге есть гордость и честь! Подруга поможет с проблемой, подруга даст ценный совет! С подругой решаются темы, в которых решения нет!!!
Що ж то сталося із нами?
Ідемо різними шляхами...
Немов чужі чи незнайомі,
Стоїмо ми нерухомі.
Крадькома я поглядаю
Та очі твої не спіймаю.
Що ж то коїться? Не мовчи.
Хоч що-небудь шепочи.
Розкажи мені, що відчуваєш,
Що в думках ти почуваєш.
Чи, може, ні... мовчи ти краще.
Не треба слів. Кохання це пропаще.
Видох і вдох ми щастя, розділим на двох
Видох і вдох ми щастя, розділим на двох, будем разом, назавжди, разом ти і я І щастя, й горе, і біду, все перейдем............. І будем разом назавжди ти лиш і я
Моя любов, моя доля. Ти половинка, без якої немає мене! Мій світ, мої думки, сни, мрії, все, що мені дорого на світі - це ТИ!
Мої- друзі, це щастя,
Мої друзі це віра на краще.
Мої друзі то все що я ціную, і люблю у своєму житті*це то що є найкраще у житті*
Полюбила, розгубила,все тепло, що мала, щож я наробила?
Полюбила, розгубила,все тепло, що мала, щож я наробила?
Я з не можу тепер без тебе бути, моє серце тихо бється завмирає але щей тебе кохає досі, досить досить мені про кохання брихати, а іншу так сильно кохати досить досить*
Я ж тобою жила, тобою марила, тобою мріяла, а ти не помічав чомусь, а ти з іншою гуляв чомусь, а я лишалась,
завжди одна на самоті й ридала, бо немогла тебе я розлюбити відпускала забувала, та ніяк забути не змогла твої очі ясні* твою усмішку, твої уста що снились мені що ночі що цілують ніжно в останє як прощались з тобою.
Якою я втіхою тобі я була, А би хто знав як я любила тебе, а ти а ти цього й не знав, й не хотів знати тобі було всеодно*
Так, я так сильно тебе любила.
Так, я так сильно тебе любила.
Що було, то було І у долі про одне просила.
Щоб був щасливий, знею якщо не зімною ти чомусь не захотів бути а я так хотіла мріяла тобою надіялась, вірила що колись наші долі переплетуться і ми станем одним
цілим назавжди* но у ви нам стобою не попуті*
Счастливым можно быть где угодно , как угодно , когда угодно , но не с кем угодно.
..Счастливым можно быть где угодно , как угодно , когда угодно , но не с кем угодно.
Счастльвым можна бить, кагда смотрыш на все с любовю, з почуттям радосты.
Счастливым можно быть в любое время года.
Счастльвим можна бить храня любов, і почуття, в душі до тебе*
Счастльвим можна бить поринув у кохання, з чистою душею без брехні.
Счастльвим можна бить, лише в це тре повірити що щастя є десь твоє на землі.
Що воно ще прийде у твоє життя, і життя твоє засіяє новими красками*
Щастя- є десь ти лиш надіяся й вір*
Між нами немає любові.
Лиш вічні сподівання,
Між нами немає кохання,
Лиш вічні чекання,лиш оманливі зізнаня чути з твоїх уст, моє кохання, між нами немає кохання, лише догораюче кохання лише потухаючі почуття.........які вже неможливо відновити............
Вже щастя покидає нас, і мимо нас проходить а як б хотілось бути коханою твоєю жаданою.....
Но нажаль доля розєднала нас ми стобою вже непара доля нас не поєднала*********
Ти запитаєш в мене, що я відчуваю:
Образу, біль, розчарування?
І в ту ж секунду я згадаю
Всі свої сльози та страждання…
Пройду я далі й ледве посміхнусь.
Але я до нього вже не повернусь.
Погано стало, спогади прийшли,
Бо серце і душа вже іншого знайшли.
А чи мій він? Досі ці вагання…
Та коли ж нарешті пізнаю я кохання?
Чекати тяжко того, чого не знаєш.
І знову з цими думками ти засинаєш.
Душа твоя плаче? Та ні… вже ридає…
Все ще когось вона виглядає…
Знати б кого, а то все туман,
Скрізь і повсюди панує обман.
Там тобі скажуть: «Час лікує».
Дехто прокаже, що самотність смакує…
А хтось надію тобі подарує,
Хтось же тебе відверто дратує…
І ніби здається, що ВІН уже поряд,
Тоді намагаюсь вловити цей погляд.
І знову не те, і знову втрачаю.
А щастя вже поряд… то я не вбачаю.
З’явись, прошу, я дуже благаю!
Побачити ТЕБЕ я сильно жадаю!
Ось очі мої придивились, чи ТИ
Йдеш до мене скрізь ночі і дні?
Напевно, брехня.
І вже надію я полишаю,
Що зустріну того, кого покохаю…
Так тяжко
знати, що ти не мій,
Що не мені
всміхаються твої вуста.
Так важко
сидіти в тиші цій німій,
Так боляче
придушити почуття.
Та ось
минає час, і душа сміється…
Тебе не
згадую, серце за тобою вже не б’ється.
І жити
стало украй легко,
Тепер лечу
на крилах швидко й далеко.
А ти
щасливий, мабуть, зараз.
Та хоч… яке
мені до того діло?
У тебе з
нею, звісно, усе склалось,
А моє
кохання давно вже відгриміло.
Расскажи,о чем мне думать Всевышний?
Расскажи,для чего я нужна?
Почему плачут люди,не веря?
Что их жизнь-на то воля твоя.
И,открыв глаза на рассвете,
Я шепну тебе тихо :"прости"
За неверу в тебя,мой Всевышний
За молитву мою без души.
И все слезы что лились так жадно
И все люди что забыли меня
Позабудут свой грех и подавно,
Все грехи я возьму на себя.
глаза не видят того что видет наше сердце и чувствует наша душа.если душа у человека чиста,то она притягивает как магнит..если она бездушна и тщеславна то отталкивает.мы можем сказать про человека плохое,но это значит что эти недостатки именно в нас самих.каким бы нибыл человек,ты всегда должен верить что эти поступки,это лишь ошибки его жизни,а не его души.
Посмотрев в его глаза я почувствовала как ко мне приливает мощный поток энергии.Я никогда такого еще не ощущала. У меня начало складываться впечатление что земля уходит с под ног....Аромат его духов дурманит мне голову.В эту же секунду я поняла что хочу быть рядом с ним...Видеть его улыбку,чувствовать на себе робких взгляд и слышать его нежный голос.Помоему ничего лучше в мире нету,когда тот кто тебе не безразличен,влюблен в тебя.Ведь что может быть лучше взаимного чувства?
Я помню наше первое знакомство.Нас познакомила моя лучшая подруга.Сначала я почувствовала легкое головокружение,а после я поняла что нашла то что искала.Это был ты.Тот человек,который изменил мое мировозрение,тот кто одним взглядом показывал что нужно быть сильным всегда,не смотря не на что.Тогда я поняла в чем смысл жизни.И все это смог рассказать твой один взгляд.Взгляд того,кто покорил моё сознание...Покорил мою душу...
Сегодня я поняла что помогать людям мне нравится.Знаете как прекрасно когда другой человек счаслив?Это потрясающе.Видеть улыбку на лице тех кто дорог.Видеть их просто счасливыми.Только в эти секунды человек начинает понимать очень важную вещь:Сказку может создать любой,если он поверит в это.Ведь волшебство нельзя найти снаружи,его можно найти только в своей душе,в своем сердце и нигде больше..
Я всегда думала, что в доме лучше без моих сестер . Думала лучше самой смотреть сериалы, а не с ними, которые каждую минуту говорят о разном , не давая мне смотреть . Думала что без них дома спокойнее , лучше. Но я ошибалась .
Спасибо. Спасибо за счастливые минуты, глупые разговоры, жестокое расставание и нервы на пределе. Спасибо. Ты учишь меня жить.
Как же я хачу бить с табой, Жизнь делить с табой, дні і ночи і секунди.Любовь свою тебя дарить, Как хачу я а тебя заботится тебя любить ласкать, абнимать и никагда НЕ атпускать*