...відчуваю...

Не змушуй мене, не змушуй, благаю... Вірити у те, що ти краще, ніж є... В твої почуття. Не роби так, щоб я чекала від тебе більшого, ніж можеш ти дати мені. Мені ж буде боляче від цього. І тобі теж. Я не хочу страждати через тебе, і не хочу тобі чинити болі. Але так і буде. Нажаль. Та ми приречені. Тільки благаю - не роби цього. Не змушуй мене падати больніше, ніж я можу впасти од тебе. Не кажи того, чого немає. Не роби того, до чого не схиляєшся.
Ми самі загоняємо себе в пастку. Та чи нам це треба?
Я вже відчуваю, що ти робиш мені боляче, ти вже ображаєш мене. Хоча так не мало бути. Але це є, і це означає, що не байдуже.
Я хочу бути байдужою до тебе. Бо не хочу падати.
Але роблю інакше. І вже відчуваю пустоту у серці, коли ти не поруч.