Душа співала від спогадів про тебе, серце колотилося в передчутті зустрічі. Кожен ранок починався з думок про тебе, кожна ніч - згадки про тебе перед сном.
А зараз... моя душа смутніла, вона плаче, коли я думаю про тебе...
І починаю час від часу ненавидіти тебе.
Не зрозуміло - чи це настигає мене розчарування, чи це - усвідомлення нових почуттів?
Я боюся вірити, що відчуваю більше... І я не хочу цього. Я хочу, щоб ти подобався, хочу хотіти тебе... Але не кохати. Розум каже, що закохуватись в тебе мені не треба. І знов, хто має рацію - розум чи серце?
Чи вартий ти моєї любові? Поки що не знаю...
А зараз... моя душа смутніла, вона плаче, коли я думаю про тебе...
І починаю час від часу ненавидіти тебе.
Не зрозуміло - чи це настигає мене розчарування, чи це - усвідомлення нових почуттів?
Я боюся вірити, що відчуваю більше... І я не хочу цього. Я хочу, щоб ти подобався, хочу хотіти тебе... Але не кохати. Розум каже, що закохуватись в тебе мені не треба. І знов, хто має рацію - розум чи серце?
Чи вартий ти моєї любові? Поки що не знаю...
Марія Ткаченко
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться