Последние записи в дневнике
Миле Хащувате,
Серцю рідний край.
Обрієм крилатий
Бузький водограй.
Небо синьооке,
Сонцем на поріг.
Відчуття глибоке
Пройдених доріг.
І думками лину,
У небесну вись.
В сонячну долину
Де гуляв колись.
Ластівка у хмарах
Радісно співа.
Пошепки у травах
Вітер завива.
І село квітуче
В пахощах весни.
І ланів родючих
Кращих не знайти.
В Хащувате мрію
Завітати знов.
І в душі зігрію
Батьківську любов.
(присвячується моїм батькам)
© Віктор Білоус 2020р.
Новые стихи
Осінь
Птахи у вирій відлітають,
І клич їх чутно в небесах.
Немов мелодію співають
На ледь помітних голосах.
І вабить сонячне проміння,
За обрій землю зігріва.
І дай же сили та терпіння,
Збагнути ці прості дива.
Де зорі сяють у безодні
І місяць молодий - шаман
І знову ранки прохолодні,
Малює за вікном туман.
І осінь в лісі заблукала,
Вдягнулась в барви золоті.
Зозуля мабуть накувала,
Зустріти зиму в самоті.
© Віктор Білоус 2021р.