RU UA

Тебе так ніде нема, що ти є всюди
В піснях, чужих словах, у снах
Тебе вже бачу я в прохожих людях,
У пам'яті солодкий поцілунок на вустах.

Тебе так ніде нема, та серце відчуває,
Душею поруч ти завжди.
Щось так сильно тут мене тримає,
Хотіла би спитатись.Та знаю, до біди

Тебе так ніде нема, що плачуть очі
З того моменту ніхто й не обіймав.
Я так з тобою зустрітись хочу,
Думки мої собою всі  зайняв...!!!


Ці дітки не прокинуться вже зранку,
І їх не поцілують вже батьки!
Тільки оплакуватимуть до світанку,
І молитимуться, щоб згинули ті москалі..

У чому ж винні ці маленькі діти?
Що вбила їх клята Орда.
Тепер вже носить на могилу квіти,
Посивіла мати, яка недавно була молода.

Маленькі янголи, які геть не винні
Що доля так страшенно підвела.
 Кати розплатитися за все повинні,
За всі знущання, за всі забрані життя!!


Скільки уже тіл під прапором країни,
Під ними вже не просте земля.
А де майданчик був,там вже руїна
А пам'ятаю,гралось там дитя.

Скільки ж людей втекли із свого дому,
А скільки не дойшли до укриття??!
Тваринок своїх вкриваючи собою,
Рятували ціною власного життя.

Скільки ж міст обстріляли вже ракети,
Небо сіре вже від цих бомбардувань.
І тих страшних, безжальних гранатометів
Скільки нам ще терпіти тих страждань?

Скількох дітей не дочекались мати,
Скількох чоловіків не зустрінуть вже жінки!
Нізащо не пробачимо жодної втрати,
Ви обов'язково відповісте за всі гріхи!!!


Обійми мене, нічого більш не треба

Я хочу відчувати смак твого тепла.

І не прошу у тебе зірки з неба,

Тільки не спалюй спогади до тла.!




У твоїх обіймах відчуваю спокій,

І запах твій п'янить сильніше від вина.

У тебе не найдеться схожих копій,

Ти сам сказав, що я така одна..!




Тебе мені послали янголи із неба,

І Справді, зима творить чудеса.

Ти обійми, і нічого вже не треба

Звісно, якщо любов до мене ще жива?!!


Мені з тобою разом вже не бути,

Не знаю, чи на щастя, на біду

Але мене непросто так забути,

Й усі мої слова"люблю"!

Мій силует побачиш всюди,

Ти закохався саме в цю, одну!

І байдуже, що там говорять люди,

Але у твоїх очах я теж тону!!

Я наші літні вечори забуду,

І вже не напишу просте"привіт"

Кажу це сотий раз, більше не буду

Для мене ти є цілий Світ.!


Поглянув ти в мої холодні очі,
Пройшовши повз, нічого не сказав.
Тобою п'яна я була тієї ночі,
У спокої мене твій погляд не лишав.

Ти бачив, як під алкогольним танцювала,
Хіба можна таку як я любить?!
Навіщо тієї ночі дозволяла,
Тобі мене додому проводить.

Ми йшли кидаючись сніжками,
Казав мені, як ти без мене жив.
Ти зміг зібратися з думками,
Сказав, що розлюбити не зумів.


Я не вміла складати вірші,
І зовсім не знала про що там писати.
Але ті рими лилися просто з душі,
Моє серце про це не хотіло мовчати.

Ти був у мене найкращим секретом,
Хіба так швидко можна змінити людину?
Вчора ніхто, а сьогодні я стала поетом,
А ти так хотів знайти ту саму, єдину.

Так знаєш, ти її уже знайшов!!
Коли дивився у прекрасні, карі очі.
Вона давно забула, що таке любов,
А ти говорив про неї їй щоночі.. Я не вміла складати вірші,
І зараз у мене не так ідеально виходить.
Та це не просто слова, а крик моєї душі.
Про кохання яке уже не проходить!!!